Ідея створення природничого музею в Галичі зародилася у 1998 р. під час святкування 1100-річчя першої письмової згадки про місто. У 2004 р. в музеї "Історії давнього Галича" була відкрита експозиція "Природа землі Галицької". 2006 року музей переміщений до головної садиби Національного природного парку (НПП) "Галицький". Мета створення музею — відтворити Галицький природний парк в мініатюрі з його унікальними і типовими природними комплексами, що охороняються на його території. А головне — формувати у відвідувачів позитивне екологічне мислення і гармонійні стосунки людини з навколишнім природним середовищем.

Наприкінці травня 2009 р. роботи були завершені. Сьогодні експозиція представлена у трьох залах загальною площею 80 м². Паралельно з експозиційними формуються додаткові фонди: 612 зразків судинних рослин, 276 геоботанічних описів і 413 зразків тварин. Безперечною атракцією для відвідувачів є живий куток музею — центр рекреації хворих та знайдених тварин, яких лікують та доглядають працівники парку.

Вже в першому залі відвідувачі музею потрапляють у царство її величності Матінки-Природи. Тут з діорам, вітрин і стендів постає парк "Галицький" в мініатюрі. Цей зал присвячений степам, які в Івано-Франківській області є рідкісними екосистемами, поширеними лише на сході Франківщини. Увагу привертає діорама урочища Камінь, що на околиці села Межигірці: майстерно виконані опудала степових птахів і ссавців, фотографії та гербарії степових рослин. Тут також розміщена палеонтологічна й мінералогічна колекції.

Далі відвідувачі потрапляють в ентомологічну галерею, де є чотири великі вітрини з комахами, які розповсюджені на території Галицького НПП. Перша — з різноманітними барвистими метеликами та величезною колекцією жуків. Особлива гордість ентомологічної колекції — це дибка степова, яку впіймали у 2008 р. в урочищі Касова Гора (околиця Бурштина) — вперше після того, як польські вчені бачили її там ще на початку ХХ ст.!

Наступний зал — водно-болотних екосистем. Тут відвідувачі музею знайомляться з багатою фауною та флорою другої за величиною в Україні річки — Дністер, Бурштинського водосховища, риборозплідних ставків, багаточисельних стариць. Цікавою для відвідувачів є діорама з видом на Дністер, велика колекція опудал водних і болотних птахів, а також їхні гнізда та кладки яєць.

Найбільшою "родзинкою" й атракцією музею є відтворена у трьох діорамах лісова екосистема. Тут стоїть величезний старий дуб з багатьма дуплами — багатоповерхове помешкання лісових звірів (білок, сонь, куниць, кажанів), птахів (жовн, сов, дятлів), комах (диких бджіл, жуків). У центрі діорами Блюдниківського урочища — дитинча найбільшого хижака України — бурого ведмедя, яке, заблукавши сюди з Карпат, було вбите браконьєрами. Поруч, на дереві, — рідкісний для краю дикий кіт.

Особливістю музею є те, що декотрі з представлених експонатів були зібрані ще за життя відомого мецената графа Володимира Дідушицького (деяким з них уже по півтора століття!), який 1886 р. у своєму маєтку біля села Пеняки, що на Львівщині, проголосив заповідними 22 га букового лісу — перший заповідник на території сучасної України.

Музей природи став центром еколого-просвітньої діяльності, зокрема для учнівської і студентської молоді.