Торунь

Село розташоване у гірській частині Закарпаття, між відрогами Полонинського хребта та Західних Ґорґан, у місці впадіння річки Торуньки у Ріку. Найвищі гори в околицях — Гемба (946 м н.р.м.), Переніз (1070), Маґура (1107), Смерек (1421). Населення — близько 2 тис. осіб.

Перша достовірна згадка про Торунь належить до 1646 р. Саме з цього періоду в документах починає фігурувати назва "Turun-Patak", яка спочатку без змін використовувалася для позначення невеликого гірського поселення, а з часом трансформувався в "Toronya" і "Torun". Чеський мовознавець В. Шмілауер (1895-1983) вважав, що в цьому чітко прослідковується слов'янська лексема "тоуръ", тобто "тур" — представник роду нині вже вимерлих європейських диких биків (останнього було вбито у 1627 р.). Цікаво, що ще й зараз на околиці Торуня загальновживаною є назва одного із місцевих урочищ — Турово, що деякою мірою підкріплює цю ідею.

Народних версій походження назви села набагато більше. Серед них:

  • Від "важко проторований шлях через гори". Багато купців пробиралось через гірські перевали, долаючи перешкоди та наражаючись на небезпеку від диких звірів та розбійників. Не маючи сил йти далі, вони селились в цій місцевості.
  • Від імені власника земель пана Тороні (хоча це не підтверджено жодними документами).
  • Один купець взяв із собою в дорогу сина, щоб навчити його торгівлі. Торуючи шлях через гори і перевали, вони вийшли на рівнинну місцевість у долину річки. Син запитав: "Що це?". Батько відповів: "То – рунь". І справді, в селі і зараз є місцина, яка називається Руні.

У центрі села над річкою можна оглянути дерев'яну церкву Введення Пресвятої Богородиці (1809). Тризрубна споруда зі смереки має ошатну вежу з бароковим завершенням, а в інтер'єрі зберігся старовинний іконостас. Поруч примостилась невелика дерев'яна дзвіниця. Місце для побудови церкви було вибрано не випадково. Існує переказ, що ще раніше була вона на горі Причіл. Під час сильного вітру турна (верхня частина даху) впала на те місце, де зараз знаходиться храм.

Торунь дав назву перевалу, що веде з Прикарпаття на Закарпаття. На Торунському перевалі є австрійський військовий цвинтар часів Першої світової війни, також угорський ДОТ приблизно 1940 р.

А ще село встановило своєрідний рекорд у справі самоврядування — сільська голова Ганна Головка очолює місцеву раду вже понад 30 років, від 1988 р.

В околицях села невисокі заліснені гори, багаті грибами та чорницями. Подорожуючи власним автомобілем звідси легко дістатись Карпатського трамваю та Центру спадщини Вигодської вузькоколійки, села 10 музеїв Колочави, полонини Боржава та водоспаду Шипіт. З Торунського перевалу є пішохідний маршрут в Ґорґани (червоний маркер) з відгалуженням до озера Синевир (синій маркер).

Важлива інформація:
СлужбаАдресаТелефон
Телефонна довідка +38 (031) 99-109-11
Сільська рада +38 (03146) 2-86-37
Амбулаторія +38 (03146) 2-86-16
Гірська пошуково-рятувальна службасмт. Міжгір’я, вул. Т. Шевченка, 16/12+38 (03146) 2-23-45, +38 (097) 847-60-41
 
Фотогалерея
 Введенська церква з дзвіницею (1809), с. Торунь  Введенська церква (1809), с. Торунь  Старовинні пам'ятники біля церкви в с. Торунь  Старовинні пам'ятники біля церкви в с. Торунь  Старовинний надгробний хрест біля церкви в с. Торунь
Садиби, приватні помешкання