Що варто відвідати у Тернополі

  • Воздвиженська церква

    Церква Воздвиження Чесного Хреста, Здвиженська, Надставна.
    Храм збудований на місці дерев'яного у межах XV — поч. XVI ст., вперше офіційно згаданий у 1570 р. Церковна вежа, помітна здаля першою, добудована у 1627 р. Реставраційні роботи проводилися у 1918, 1954-1959 рр. При радянській владі більше 30-ти років церква була закрита. Частина автентичних ікон з іконостасу розміщено у тутешньому краєзнавчому музеї. У храмі зберігалася чудотворна ікона Матері Божої, передана шевцем Маркевичем, попередниця якої, за легендою, у 1673 р. вберегла місто від нападу татар. Також тут перебувало Євангеліє 1646 р., оправлене тутешніми золотарями.
    На початках історії міста біля храму стояла Львівська брама, і сама споруда мала оборонний характер.

    Адреса: м. Тернопіль, вул. Над Ставом, 16
  • Гідропарк «Топільче»

    Побудований на місці болота та торфорозробки і відкритий у 1985 р. як Піонерський. Загальна площа, на якій розміщено алеї, яри для річок та ставків, фонтани, сягає 66 га. Тут є козацьке містечко (на острівцях озера), «космічний» комплекс, аеродром (в минулому — для справжніх літаків та гелікоптерів). Розважальна програма включає атракціони та каруселі, зоокуток. Для дітей цікавими будуть тематичні казкові дерев'яні скульптури. Центральними у парку є водяні млини, які працюють завдяки природньому постачанню води з Тернопільського ставу (гідропарк розташований нижче від рівня озера).
    Адреса: м. Тернопіль
  • Катедральний собор Непорочного Зачаття Пресв. Діви Марії

    Домініканський костел (і кляштор, тобто монастир) збудований у 1749-1779 рр. у стилі пізнього бароко за проектом А. Мощинського. Виконував оборонну функцію. 9 вівтарів — центральний св. Вінцентія Феррарського і бічні, — інтер'єрні розписи, зовнішні кам'яна різьба та статуї не збереглися, як і годинник на південній вежі. У 1820-1901 рр. храм перейшов до єзуїтів, а монастирські келії стали гімназією. Після реставраційних робіт 1908-1910 рр. змінено форму центрального купола, встановлено орган. У 1939, 1944 рр. костел було сильно пошкоджено, реставрований у 1959 р. став складом театральних декорацій, а протягом 1978-1986 рр. тут діяла картинна галерея.
    Теперішній собор носить свою назву з 1991 р. і є «візитною карткою» міста. У приміщеннях монастиря розташовано Державний архів області.
    2004 р. при вході встановлено пам'ятник кардиналу Йосипу Сліпому.

    Адреса: м. Тернопіль, вул. Гет. Сагайдачного, 10
  • Парк «Загребелля»

    Регіонально-ландшафтний парк відкритий у 1994 р. на протилежному від центру боці Тернопільського ставу. Його площа — 630 га. Він є найбільшим з п'яти тернопольських парків. Тут розташовані дендро- та лісопарк "Кутківці", лісове урочище "Пронятин".
    У парку ростуть рідкісні рослини: астранція велика, пальчатокорінник м'ясо-червоний, підсніжник білосніж­ний, лілія лісова, плавун щитолистий, арум Бессера, глечики жовті, вільха сіра, вовчі ягоди звичайні тощо.
    Лише у цьому парку тернополянам та гостям міста дозволено розпалювати багаття.
    Адреса: м. Тернопіль
  • Парк ім. Тараса Шевченка

    Розташований біля Тернопільського ставу.
    Займає площу 21 га, близько 16 га з якої засадили мешканці міста. Створений на місці заплави Серету, яка щороку навесні та влітку заливалася водою.
    У парку було побудовано літню естраду, танцювальний та дитячий майданчики, пляж, фонтани, містки, гойдалки, шахово-шашковий клуб, більярдну, спортивну площадку, торгові кіоски тощо.
    На сходах біля Замку красується каскад фонтанів Гронського (названий так на честь його автора). Внизу, у сквері «Підзамче» розміщені скульптури роботи українстких та закордонних митців.
    У парку відбуваються різні фестивалі. Є два острови, поширений катамаранний спорт, для любителів веслування, водомоторного і парусного спорту збудовані станції з пристанями, обладнані пляжі. Тут зупиняються мандрівні цирки.
    Адреса: м. Тернопіль, вул. Білецька
  • Парк національного відродження

    Межує з проспектами Злуки, С. Бандери (з цього боку — оглядовий майданчик) та вулиці 15 Квітня.
    Площа — 54 га. У парку налічується близько 60-ти видів дерев та кущів. Серед них є каштан кінський, клен ясенелистий, береза пухнаста й бородавчаста, тополі берлінська, канадська й пірамідальна, верби біла, вавилонська й козяча, ялини колюча й звичайна, багряник японський, горіх, різні види й форми туї, ялівцю, спіреї, кипарисовика.
    У парку є Співоче поле (1986 р., перше в незалежній Україні), діють атракціони, дитячі та спортивні майданчики, фонтан, а також оглядове колесо (висота — 20 м). Неподалік є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — «Кузьмовичеві джерела».
    У парку розташовані: пам'ятник льотчикам-визволителям м. Тернополя, пам'ятник воїнам-афганцям, пам'ятник чорнобильцям і загиблим міліціонерам, могила Січових стрільців.
    Неодмінним атрибутом Дня міста є виставка квітів, народних ремесел, які традиційно відбуваються на горіховій алеї парку.
    Адреса: м. Тернопіль
  • Старий парк

    Оточений вулицями Р. Шухевича, Є. Петрушевича, М. Коцюбинського і розташований біля стадіону.
    Закладений у 1861 р. Міський чи Новий парк ("Новий город") став гордістю тернополян. У 1881 р. тут були збудовані швейцарський павільйон, кеглярню й тир, а з часом й оранжерею: у діжках росли такі тропічні рослини, як банани, агави, пальми, кипариси. Вхід на той час був платним. У 1897 р. у парку було встановлено бюст його засновника В. Мандаля, а у 1901 р. відкрито літній театр. У парку відбувалися також різні виставки (бджільнича, городнича, етнографічна тощо). До 300-ліття Бреської унії насипаний пагорб, що став основою для сучасного Пагорбу Слави. Паралельно відбувалася й побудова стадіону, який тоді йменувався, як майдан / оболоня чи просто "На бараках".
    Під час Першої та Другої світових воєн парк було зруйновано (у міжвоєнний час відновлювався). Повоєнний парк почали називати Старим, а зі створенням Пагорбу Слави і меморіального комплексу «Вічний вогонь» при нім (1970) — Парком Слави. Від початку незалежності України парк знову перейменовано у Старий.
    Загальна площа паркової території — близько 7 га. Тут є близько 40 видів кущів та дерев (тополя біла, бук лісовий, клен ясенолистий, модрина, ялина, ялиця, ялівець, бук, граб, липа, каштан, дуб, ясен), серед яких близько 16 видів екзотичних.
    Біля центрального входу стоїть скульптурна група "Мати"/"Материнський поклик" (автори: В. Садовник, К. Сікорський). У південній частині — 3 танки.
    Парк включений до природньо-заповідного фонду України.
    Адреса: Тернопіль
  • Тернопільський замок

    15 квітня 1540 р. польський король Сигізмунд I дав грамоту краківському магнатові Яну Тарновському на побудову фортеці у Теребовельському повіті. Відтак, в урочищі Сопільче (Топільче) розпочалося будівництво укріплень для оборони південно-східних кордонів Польщі (закінчене у 1548 р.). З трьох боків фортецю захищали болота та штучно утворений став; зі сторони міста був сухий рів із земляним валом та дубовим частоколом.
    Через нерівне місце будови споруда з одного боку була дво-, а з іншого — триповерховою, при чому мала ще два рівні казематів. Фортецю захищали кушнірська та шевська вежі (відповідно до цехів, що за них відповідали).
    Є версії, що замкові підземелля сполучали його із Воздвиженською та Надставною церквами, а за іншими відомостями, ще й з Монастирською, костелами отців домініканів та єзуїтів. Саме тут, за переказами, переховувалися міщани під час нападів татар і турків протягом 1544-1694 рр. Через ці набіги замок особливо постраждав у 1575, 1589, 1672 рр.
    У 1675 р. Старий замок був спалений турками, зокрема зруйновано вежі, укріплення. Відбудована фортеця була уже у кінці XVII ст., а на початку XIX ст. перебудована під палац тодішнім власником Франциском Коритовським. Тоді з південного боку зведено т. зв. Новий замок, а старі браму та укріплення знесено. Слід зазначити, що палац став осередком культурного життя Тернополя, зокрема створено театральний зал, згодом навчальні класи по фортепіано; тут відбувалися перші кінопокази, забави, передвиборчі зустрічі тощо.
    При російській владі (1810-1815) у будівлі було казино, тут також відбувалися бали. Після надання місту статусу вільного у 1843 р. у замку розміщено кошари (казарми). У 1917 р. російськими солдатами спалено Старий замок. Радянська армія зруйнувала замок у 1944 р. З 1951 р. споруда відбудована як Палац спорту. Також тут розміщені каплиця, козацька світлиця. Новий замок так і не відновлено, — на його місці споруджено готель «Тернопіль».

    Адреса: м. Тернопіль, вул. Замкова, 12
  • Тернопільський став

    Можна також почути назву «Тернопільське озеро», хоча це штучна водойма.
    Гребля завдовжки 7 км була збудована на річці Серет 1548 р. Утворена водойма виконувала оборонну функцію. У кінці XVII ст. тут існували 4 млини, розводили рибу. На початку ХХ ст. став був приватним.
    Найбільшого занепаду водойма зазнала у міжвоєнні часи, у Другу світову війну була повністю знищена. Відновлена у 1950-х рр., на місці пляжу відкрито парк Т. Шевченка.
    Тепер ставом з площею 289 га ходить пасажирський катер, а віднедавна ще й автобус-амфібія. Тут є багато риби. Взимку на ставі функціонує ковзанка, проводяться змагання з хокею.
    Адреса: м. Тернопіль
  • Церква Різдва Христового

    Зразок подільської архітектури збудовано протягом 1602-1608 рр. на місці старого дерев'яного храму. Оборонний характер споруди підтверджують товсті стіни й високо розміщені вікна, а також те, що у ХVI ст. власне біля неї стояла Кам'янецька брама. У 1709 р. споруджено другий ярус, до якого можна було потрапити через дві добудовані півкруглі вежі. Цікаво, що горішній поверх став греко-католицьким храмом Пресвятої Трійці, а нижній — православним — Різдва Христового. У кін. ХІХ — на поч. ХХ ст. добудовані службові приміщення, зроблені вікна при вівтарі. Сучасний вигляд церква набула у 1936-1937 рр. При пізнішій реставрації (1956) була змінена форма бані, а найновішою є надвратна дзвіниця (1996).
    У церкві зберігається чудотворна ікона Матері Божої, яка до того була передана Надставній церкві шевцем Маркевичем. Сюди також потрапили частина горельєфів хресної дороги та скульптура Мадонни зі знищеного війнами і розібраного у 1954 р. неоготичного Парафіяльного костелу.
    За переказами, у цій церкві під час визвольних змагань молився Богдан Хмельницький.

    Адреса: м. Тернопіль, вул. Руська, 22

Інші пам'ятки міста

  • Обласний академічний драматичний театр ім. Т. Шевченка (1957), бульв. Т. Шевченка
  • Вілла А. Грабовського (тепер — обласна універсальна наукова бібліотека), бульв. Т. Шевченка, 15
  • Кам'яниця доктора Парнаса (ХХ ст.), бульв. Т. Шевченка, 37
  • Готель "Подільський" (раніше — готель "Україна"), бульв. Т. Шевченка, 23
  • Пансіонат сестер Йозефіток із ліцеєм (тепер — обласна прокуратура), вул. За Рудкою, 35
  • Міська ощадна каса (1896, тепер — Ощадбанк), Майдан Волі, 2
  • Офіцерське казино (тепер — Міська рада), Листопадова, 5
  • Залізничний вокзал, Привокзальний майдан, 1 (вул. Б. Хмельницького)
  • Міський шпиталь (тепер — ЗОШ №5), вул. Камінна, 2
  • Австро-Угорський банк (тепер — Національний банк), вул. М. Грушевського, 6
  • Друга польська гімназія (тепер — ЗОШ №4), вул. М. Грушевського, 2
  • Реальна гімназія (тепер — Українська гімназія ім. І. Франка), вул. М. Коперника, 14
  • Міщанське братство (тепер — філармонія), вул. Кн. Острозького, 11
  • Промислова школа (1909, тепер — супермаркет), вул. Д. Нечая, 25
  • Товариство народних шкіл (тепер — адміністративний будинок)

  • Пам'ятники

  • Соломії Крушельницькій (2010), бульв. Т. Шевченка
  • Ярославові Стецьку (1998), бульв. Т. Шевченка
  • "Випадкова зустріч" (2001), бульв. Т. Шевченка
  • "Бджілці-трудівниці" (2010), бульв. Т. Шевченка (біля Драматичного театру)
  • Андрею Шептицькому (2004), бульв. Т. Шевченка
  • Тарасові Шевченку (1982), сквер біля Драматичного театру
  • Іванові Франку (1995), вул. Гет. Сагайдачного
  • Йосипові Сліпому (2004), вул. Й. Сліпого (біля Катедрального собору)
  • "Людина-невидимка" (2010), вул. Й. Сліпого (біля будинку №7)
  • "Сантехнік" (2010), вул. Й. Сліпого (біля будинку №7)
  • Стільцю, який шукав Остап Бендер (2010), вул. Й. Сліпого (біля будинку №7)
  • Данилові Галицькому (2001), Майдан Волі
  • Степану Бандері (2008), вул. Замкова
  • Митрополиту Василю Липківському, вул. Руська (біля Церква Різдва Христового)
  • Івану Горбачевському (2004), вул. Руська
  • "Дерево щастя" (2009), набережна Тернопільського ставу
  • Олександру Пушкіну (1959), вул. В. Чорновола

  • Вулиці, які варто відвідати

  • бульв. Т. Шевченка
  • вул. Гет. Сагайдачного
  • вул. Валова
  • вул. Руська (частина)
  • вул. О. Кульчицької