Місто розташоване на ріці Коропець, у центрі середнього Опілля (Подільського горбогір'я), за 76 км до обласного центру — м. Тернополя.
Назва походить від гаїв, яких тут свого часу було багацько. Цьому підтвердження й гора Гай (з якої, до слова, відкривається прекрасна панорама Підгайців), і село Загайці. На жаль, сьогодні по гаях-лісах залишилися хіба назви...
Королівське село вперше згадується у 1414 (1444) році. Історики припускають, що автентичні Підгайці у складі Галицько-Волинського князівства розташовувалися на місці сучасного села Старе Місто, яке після руйнації татарами було перенесене у 1463 р., а на теперішнє місце — десь у 621-1628 рр.
У 1463 р. Підгайці стали містом, яке отримало магдебурзьке право у 1539 р.
Історичні Підгаєцькі статті, або угоди, були підписані 1667 р. між Петром Дорошенком і Яном Собеським: гетьман змушений був визнати себе і своє військо польськими підданими. Кажуть, саме ця перемога за кілька років допомогла Собеському стати королем.
Згадки мандрівника-француза за 1672 р. оповідають про те, що велика частина міщан були вірменами, трохи менша — євреями. Через кілька років ситуація змінилася на користь єврейського населення міста — до розподілу Польщі у 1772 р. підгаєцька громада євреїв була вельми впливовою.
Колись Підгайці славилися своїм замком-фортецею Чарторийських (нині залишився лише фундамент), мури якого часто захищали місцевих мешканці від ворожих набігів. А ще цікавим історичним фактом є таємниче зникнення у замку скарбу Марії Могилянки, дружини Стефана Потоцького, яка віддала майно тодішньому власнику Підгайців Гольському, а після його смерті нащадки цінностей так і не повернули. Розібрана споруда на переломі XVIII-XIX ст.
Ринкова площа (суч. Майдан Незалежності) Підгаєць є унікальною, адже має трикутну форму на кшталт давньоруських поселень. Стара ратуша розміщувалася посередині.
У ХІХ ст. Підгайці були активним торговельним центром, зокрема тут велася торгівся великою рогатою худобою та свиньми, а у 1867 р. місто стало повітовим центром. Тут спокійно співіснували єврейське, польське, українське населення. Посприяло розвитку Підгайців й прокладення у 1908 р. приватної залізничної колії зі сполученням Підгайці — Львів.
Перша і Друга світові війни глобально змінили обстановку у місті. Було страчено багато патріотичного населення, а з приходом фашистів знищено майже 5-тисячну громаду євреїв. Всі події, пов'язані з цим часом, стали підгрунтям до масової міграції населення з міста. Самі Підгайці кілька років входили до складу Бережанського району.
Під містом є велика сітка підземених переходів, що єднали костел, синагоги, церкви, стару ратушу, замку тощо. Слід згадати про навколишні села (Старе Місто, Сільце, Галич, Голендра та ін.) — вони можуть йменуватися передмістями Підгайців.