Підгайці

Місто розташоване на ріці Коропець, у центрі середнього Опілля (Подільського горбогір'я), за 76 км до обласного центру — м. Тернополя.

Назва походить від гаїв, яких тут свого часу було багацько. Цьому підтвердження й гора Гай (з якої, до слова, відкривається прекрасна панорама Підгайців), і село Загайці. На жаль, сьогодні по гаях-лісах залишилися хіба назви...

Королівське село вперше згадується у 1414 (1444) році. Історики припускають, що автентичні Підгайці у складі Галицько-Волинського князівства розташовувалися на місці сучасного села Старе Місто, яке після руйнації татарами було перенесене у 1463 р., а на теперішнє місце — десь у 621-1628 рр.

У 1463 р. Підгайці стали містом, яке отримало магдебурзьке право у 1539 р.

Історичні Підгаєцькі статті, або угоди, були підписані 1667 р. між Петром Дорошенком і Яном Собеським: гетьман змушений був визнати себе і своє військо польськими підданими. Кажуть, саме ця перемога за кілька років допомогла Собеському стати королем.

Згадки мандрівника-француза за 1672 р. оповідають про те, що велика частина міщан були вірменами, трохи менша — євреями. Через кілька років ситуація змінилася на користь єврейського населення міста — до розподілу Польщі у 1772 р. підгаєцька громада євреїв була вельми впливовою.

Колись Підгайці славилися своїм замком-фортецею Чарторийських (нині залишився лише фундамент), мури якого часто захищали місцевих мешканці від ворожих набігів. А ще цікавим історичним фактом є таємниче зникнення у замку скарбу Марії Могилянки, дружини Стефана Потоцького, яка віддала майно тодішньому власнику Підгайців Гольському, а після його смерті нащадки цінностей так і не повернули. Розібрана споруда на переломі XVIII-XIX ст.

Ринкова площа (суч. Майдан Незалежності) Підгаєць є унікальною, адже має трикутну форму на кшталт давньоруських поселень. Стара ратуша розміщувалася посередині.

У ХІХ ст. Підгайці були активним торговельним центром, зокрема тут велася торгівся великою рогатою худобою та свиньми, а у 1867 р. місто стало повітовим центром. Тут спокійно співіснували єврейське, польське, українське населення. Посприяло розвитку Підгайців й прокладення у 1908 р. приватної залізничної колії зі сполученням Підгайці — Львів.

Перша і Друга світові війни глобально змінили обстановку у місті. Було страчено багато патріотичного населення, а з приходом фашистів знищено майже 5-тисячну громаду євреїв. Всі події, пов'язані з цим часом, стали підгрунтям до масової міграції населення з міста. Самі Підгайці кілька років входили до складу Бережанського району.

Під містом є велика сітка підземених переходів, що єднали костел, синагоги, церкви, стару ратушу, замку тощо. Слід згадати про навколишні села (Старе Місто, Сільце, Галич, Голендра та ін.) — вони можуть йменуватися передмістями Підгайців.

Варто відвідати:
  • Троїцький костел (XVII ст.), вул. Бережанська
  • Синагога (кін. XV — поч. XVI ст.)
  • Успенська церква (1650-1653), вул. Бережанська
  • Преображенська, або Спасівська церква (1772) з дзвіницею (1893), дерев'яні; вул. Спасівська
  • Ратуша (1886, відновлено 1928), Майдан Незалежності, 1
  • Заїжджий дім (XVІІ ст.), вул. Замкова, 7
  • "Будинок з левом" (на місці палацу графині Чарторийської), вул. А. Міцкевича, 9
  • Польський Народний дім "Сокол" (тепер — кінотеатр)
  • Український Народний дім (1920-1930-ті), вул. І. Франка — Бережанська
  • Старий громадський шпиталь (1871-1899)
  • Пам'ятник-обеліск А. Міцкевичу (1898)
  • Єврейське кладовище — кіркут (XV-ХХ ст.) — один з найкраще збережених в Ураїні
  • Млин (1870-ті), на р. Коропець

Музей:
  • Музей УПА, Народний дім
Пам'ятки природи:
  • Підгаєцьке джерело

 Важлива інформація: