Товщів

Село Товщів належить до великої групи прадавніх поселень. Це підтверджують місцеві географічні назви "На могилках", " На бабиній горі". "Могилки" несуть у своїй назві сліди прадавніх поховань, а "На бабиній горі" в давні часи стояла "баба" — кам'яний ідол якогось божества. Назва села імовірно походить від давньоукраїнського слова "тлущ" — жир. Могло бути так, що тут виникло поселення якоїсь надто огрядної людини і її прізвисько перейшло в назву села. Є припущення про зв'язок у походженні назв Товщева та Жирівки, які розташовані дуже близько. Адже Жирівка отримала свою назву від того, що на місці села колись росли дубові або букові ліси, де наші предки "жирували" свиней, тобто годували їх насінням цих дерев, яке називалося "жиром", і ця назва засвідчена в багатьох документах XVI-XVII ст.

Перша письмова згадка про Товщів відноситься до 1488 року. Тоді володів селом Ян Войтицький. Незабаром Товщів потрапив до рук монашого ордену єзуїтів і був у їхньому володінні до 1770 року. Через декілька років у селі з'явилися родини німецьких колоністів. У ХІХ ст. їх було тут 40 і мали вони свою школу. Згодом в Товщеві була побудована нова велика "заїзна" корчма.

Сьогодні це невеличке село, де проживає 360 жителів. Воно приваблює відвідувачів затишною атмосферою, романтичними ландшафтами та своїми жителями — веселими, працьовитими, "які мають дві праві руки", талановитими. Вони вміють та люблять співати, готувати "смаколики", вишивати та розводити квіти. У селі активно працює Народний дім, який очолює Ганна Батіг. Тут діє вокальний та драматичний гурток, працює музей вишивки. Тут проходять майстер-класи по вишиванню та гачкуванню. На базі "Світлиці" планують проводити пленери з вишивання, які не можуть не зацікавити туристів.

Варто відвідати:
 Важлива інформація:
Фотогалерея
 Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1910) з дзвіницею  Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1910) з дзвіницею  Пам'ятник тверезості (1882)  Пам'ятник тверезості (1882)
Музеї