Руїни замку височіють над містом на горі (174 м н. р. м.) вулканічного походження. Власне виникнення самого міста Хуст пов'язують із початком спорудження кам'яного замку у 1090 р. для захисту соляного шляху, що пролягав від солотвинських копалень вздовж Тиси. Замок зводили понад століття і закінчили у 1191 році. Деякий час у XIV ст. замок належав лицареві Драгу, предкові Влада Цепеша, більш відомого як граф Дракула.

Твердиня мала дуже вигідне стратегічне розташування — панувала над всією рівниною і контролювала всі дороги навколо. Вона відігравала стратегічну роль, перебуваючи у складі різних державних утворень: Угорського королівства до 1526 р. (коли, зазнавши поразки від турків, королівство розкололося на три частини), Трансильванського (Семигородського) князівства, де замок і територія стали об'єктом тривалої боротьби двох ворогуючих сторін — австрійських імператорів і трансильванських князів аж до початку ХVІІІ ст. Жодного разу замок не змогли взяти штурмом — тільки підкупом або обманом. Він був зруйнований блискавкою, яка 3 липня 1766 р. вдарила у порохову вежу. Народна традиція приписує цю подію не природньому явищу, а опришку Миколі Чугаю, що було відображено у творчості відомого чеського письменника Івана Ольбрахта.