Замок у ренесансному стилі зводився на острівці, що омивався рукавами Золотої Липи. Його засновниками були шляхтичі Синявські, що славилися своїм багатством.

Цікаво, що споруда має п'ятикутну форму. Збудована протягом 1534-1554 рр., доповнена у 1570 р. та на початку XVII ст. Тоді ж зовнішня частина була укріплена чотирма бастіонами (три з яких стоять і сьогодні). Замкове подвір'я набуло вигляду італійського палаццо. До оборонних мурів (ширина яких з південно-західного боку сягала 6 м) прилягали дво-триповерхові житлові будівлі. Інтре'єр кімнат був оздоблений живописом, драпіруванням, золотом, сріблом; тут розміщувалися картинна галерея та бібліотека. Тож недивно, що палац величали Східним, або Українським Вавелем.
До середини XVIII ст. тут побували польський король Август ІІ, трансильванський князь Ференц Ракоці, гетьман України Іван Мазепа, російський цар Петро І та інші видатні особистості.
Підтвердила фортеця й статус оборонної: витримала домагання татарів (1620), двічі — козаків (1667), турків і татарів (1675). Хоча була здобута у 1638, 1648, 1655 рр.
Після смерті останнього представника Синявських, Адама-Миколи, замок стає власністю Чарторийських, потім — Любомирських, Потоцьких. З ХІХ ст. споруда починає занепадати, зокрема використовується як військові казарми, склади, броварня. У 1925 р. будівля передана Польській державі. Воєнні періоди пострияли подальшій руйнації замку. Все це й привело до сучасного вигляду пам'ятки. Цікавим об'єктом замкової території є храм Святої Трійці (1554) з двома каплицям (1624, 1630-1640 рр.). Вишукана оздоба храму була підкріплена майстерно виконаними надгробками та саркофагами Синявських у каплицях-усипальницях, аторами яких є відомі митці Г. Горст, Г. Гутте, Й. Пфістер.
Занепад храму відбувається відповідно до руйнації замку. Тут навіть розміщувався склад хмелю.
Сьогодні Троїцький собор перебуває у стані реставрації. До цього останні роботи проводилися у 1877-1878 рр.

Тернопільська область
Бережанський район
м. Бережани
вул. І. Франка, 1