Не користуйся мовою окупанта, переходь на українську!

Рава-Русская

Рава-Руська — стародавнє місто, колишній повітовий центр, сьогодні місто районного підпорядкування, центр міської Ради. Місто розташоване над річкою Ратою (басейн Західного Бугу) на відстані 36 км від районного центру — міста Жовква.

Рава-Руська розташована у важливому вузлі залізничних і шосейних шляхів державного і міжнародного значення, що зв’язують Україну з Польською Республікою, Львівсько-Волинським кам’яновугільним басейном та курортом Немирів. Серед головних залізничних ліній слід назвати Львів — Рава-Руська — Варшава та Рава-Руська — Львів. Крім згаданих шляхів, тут проходять дороги ЛьвовРава-РусскаяУгнев, ЯворовРава-РусскаяУгнев, Великі Мости — Рава-Русская — Немирів.

Рава-Руська — одне з найстаріших міст України. Вперше в документах Рава-Руська згадується в XV ст. Відомо, що белзький і мазовецький князь Владислав у 1455 р. невеликий населений пункт на річці Рата назвав іменем свого володіння на Мазовецькій землі — Равою, з додатком слова "Руська" для відрізнення від Рави-Мазовецької, розташованої на території Польщі. Що стосується самої назви міста, то тут єдиної думки немає. У географічному словнику написано, що назва "Рава", будучи одночасно назвою герба і, напевно, старою назвою роду, бере свій початок від роду Равітів, колонізаторська діяльність яких поширилась далеко на Схід. Такі назви, як Стара Рава, Рава-Мазовецька, Равка (річка) і, нарешті, Рава-Руська красномовно свідчать на користь цієї теорії. Довгий час Рава-Руська була малим містечком. Крім українців тут жили поляки, євреї та німці.

Більшого значення набула Рава-Руська в XVII ст. Цьому сприяло те, що через місто проходив торговельний шлях зі Сходу на Захід. Почали розвиватися різні ремесла і торгівля, в чому були зацікавлені не тільки місцева шляхта і міська верхівка, але й польський король. Саме тому в 1622 р. місту були надані привілеї на проведення щорічних ярмарків.

Значне пожвавлення в розвитку міста спостерігається у зв’язку з будівництвом залізничних шляхів Сокаль— Ярослав та Львов— Белзець, що були прокладені через Раву-Руську і відкриті 23 листопада 1887 року. Рава-Руська стала залізничним вузлом.

В Раві-Руській деякий час жив і працював український письменник і громадський діяч Лесь Мартович.

Важлива інформація:
Код для міжміського зв'язку 03252
Фотогалерея
 Бывшая пожарная башня  Бывшая пожарная башня, справа - здание бывшего магистрата, ул. Грушевского 20  Костел св. Иосифа (1770-1776)  Костел св. Иосифа (1770-1776)  Костел св. Иосифа (1770-1776)  Интерьер костела св. Иосифа  Костел св. Михаила (1737)  Костел св. Михаила (1737)  Костел св. Михаила (1737)  Костел св. Михаила внутри  Костел св. Михаила внутри  Костел св. Михаила внутри  Костел св. Михаила внутри  Костел св. Михаила внутри  Костел св. Михаила внутри  Внутренний двор здания монаших келий при костеле  Монашьи келии  Монашьи келии  Остатки настенной росписи в монашьих келиях  Бывшая церковь св. Юрия (1846), сегодня - церковь Кирилла и Мефодия  Бывшая церковь св. Юрия (1846), сегодня - церковь Кирилла и Мефодия
больше
 Интерьер церкви  Здание бывшего магистрата (2-я пол. XIX в.), ул. Грушевского 20  Здание бывшего магистрата (2-я пол. XIX в.), ул. Грушевского 20  Жилое здание до реставрации (нач. XX в.), ул. Грушевского 17  Жилое здание (нач. XX в.), ул. Грушевского 17  Жилое здание до реставрации (кон. XIX в.), ул. Грушевского 15  Жилое здание (кон. XIX в.), ул. Грушевского 15  Жилые здания, ул. Грушевского  Здание уездного суда (20-е гг. XX в.), ул. Грушевского 6  Школа (кон. XIX - нач. XX вв.), ул. Грушевского 20  Школа (кон. XIX - нач. XX вв.), ул. Грушевского 20  Частный дом (2-я пол. XIX в.), ул. Грушевского 26  Библиотека, ул. Грушевского 23  Дом спортивного товарищества “Сокол” (сегодня - Народный дом), ул. Я. Мудрого 8  Здание уездного суда (20-е гг. XX вв.), ул. Я. Мудрого 10  Жилое здание (сегодня - административное помещение)  Помещение "Укртелеком" (кон. XIX - нач. XX вв.), ул. Львовская 15  Жилое здание (нач. XX в.)  Вилла "Ясная" (нач. XX в.), ул. Вокзальная 18  Частный дом (1920), ул. В. Великого 29  Дом Мерца (нач. XX в.), ул. Коновальца 17  Жилое здание (XIX в.)  Городской парк  Городской парк  Памятник Б. Хмельницкому  Городская улица  Городская улица
Досуг, экскурсии, активный отдых
Достопримечательности