Repynne

Розташоване в долині річки Репинка, 8 км до селища Mizhgirya, на схилах хребта Полонина Боржава. Назви навколишніх гір легко запам'ятати — усі вони називаються Кичера (810, 812 і 821 м н.р.м.). Кількість населення ледь перевищує 1100 осіб.

Перша письмова згадка про Репинне датується 1457 р. Тоді графи Довгаї викупили його та ще декілька сусідніх сіл після довгого торгу з династією Урмезеїв. Існує легенда про походження назви села, за якою селянин, що втік у гори від пана з Хуста, ліг заночувати під вербою на березі річки, але цілу ніч так і не заснув через рипіння верби. Уранці, побачивши мальовничу місцевість, він вирішив тут залишитися. Збудував хатину, поселився і назвав це місце Рипинним, а річку, над якою він ночував під вербою — Рипинкою. З часом назва трансформувалася у Репинне. Є ще й інша версія: над річкою височіла скеля, яку в народі називали Рипа (від румунського слова, що означає "круча"), яка згодом дала ім'я селу. У радянський час виникла ідея перейменувати населений пункт на Квіткове через багатство квітів у садибах, чим славився населений пункт. Але громада відстояла автентичну назву, бо, мовляв, як предки нарекли, так і має бути.

На околиці села стоїть пам'ятник на місці загибелі останнього опришка Ілька Липея, сумна історія життя якого описана його однокласником, відомим закарпатським письменнником В. Гренджою-Донським у повісті "Ілько Липей — карпатський розбійник": "Був розумний, спритний хлопець, тільки щастя в житті не мав ніколи. Розбійником його зробила жорстока дійсність". Ілько був сином місцевого багача, одружився з бідною дівчиною, через що батько відмовився йому допомагати. Після числених поневірянь змушений був стати контрабандистом, де потрапив у сумнівну історію, і, ймовірно, був несправедливо засуджений за вбивство. За добру поведінку в тюрмі мав бути відпущений раніше, але довідався про зраду дружини та втік до закінчення терміну. Місяць добирався додому пішки лісами. Після повернення став грабіжником і був вбитий жандармами. Про нього та його побратима Юрія Клевця написано декілька художніх творів українськими, словацькими та чеськими авторами. Син останнього довгий час очолював місцевий колгосп.

У селі можна оглянути дерев'яну церкву Святого Великомученика Дмитра. Легенда розповідає, що перший храм у селі мав форму хати і стояв у центрі села, та був поглинутий мочарами. Теперішня церква побудована зі смерекових брусів у 1780 р. та є зразком верховинського "готичного" стилю. Вона досить велика, має значні розміри зрубів, а круті схили дахів та квадратна вежа з низькою аркадою над бабинцем надають споруді монументальності. Збереглося чудове різьблення XVIII ст. За радянських часів храм намагалися спалити, але місцеве населення не дало цього зробити. Координати — N48.58130 E23.44524.

У сусідніх селах Kelechyn та Soymy є джерела мінеральних вод. З Репинного можна легко потрапити до розташованих неподалік гірськолижних курортів Пилипця і Подобовця, полонини Боржава, водоспаду Шипіт, а подорожуючи власним автомобілем ще й до озера Синевир та села 10 музеїв Колочави.
Важлива інформація:
СлужбаАдресаТелефон
Телефонна довідка +38 (031) 99-109-11
Репинська сільська рада +38 (03146) 2-65-25
Фельдшерсько-акушерський пунктс. Сойми, 113+38 (03146) 2-61-33
Поштас. Репинне, 139+38 (03146) 2-65-36, +38 (067) 442-40-08
Гірська пошуково-рятувальна службасмт. Міжгір’я, вул. Т. Шевченка, 16/12+38 (03146) 2-23-45, +38 (097) 847-60-41
 
Photos
 Demetrius church and bell tower (1780), Repynne village
 Demetrius church and bell tower (1780), Repynne village
 Demetrius church and bell tower (1780), Repynne village
Hotels, hostels, campings, spa resorts
Bed&breakfast