Підгаєччина розташована у західній частині області, на кордоні з Івано-Франківщиною. Район займає площу 496 км² з населенням 19,3 тисяч осіб. Географічно розташований на Волино-Подільській височині. Відносячись до мікрокліматичної зони Холодне Поділля, має на два тижні продовжену зиму.
Протягом довгого історичного шляху територія Підгаєччини входила до складу Київської Русі, потім — Галицько-Волинської держави, Речі Посполитої, Австрії (згодом — Австро-Угорщини). Як окрема адміністративно-територіальна одиниця — Підгаєцький повіт — ці землі були виділені у 1867 р., що вказує на економічно-культурний ріст району.
У 1918-1919 рр. Підгаєччина стає частиною в ЗУНР, дальше — Галицькій соціалістичні радянській республіці, Польщі, а протягом 1939–1991 рр. — УРСР.
Найбільшого занепаду район зазнав у роки Першої та Другої світових воєн. Підтвердженням цього є те, що протягом 1963-1991 рр. Підгаєччина втрачає статус окремого району, ввійшовши до складу Бережанщини. Слід також згадати про винищення єврейської громади, яких до приходу німців на тутешніх теренах було доволі багато, а також про міграцію великої частини населення з Підгаєччини.