Район утворений у 1940 році. Площа — 802 кв. км. Населення — 65 тисяч осіб.
Територія району лежить у межах Опілля. Поверхня рівнинна, розчленована глибокими долинами річок. Корисні копалини: вапняки (понад 100 родовищ), пісковики, травертин. Найбільші річки — Дністер, його притоки Бариш і Стрипа. Створено 28 ставків. Переважають чорноземи опідзолені й темно-сірі опідзолені ґрунти. Ліси займають 129,5 тисяч га, багато реліктових та рідкісних рослин.
Початки заселення району сягають 40-25 тисяч років, періоду палеоліту — пізньої старокам'яної доби. На березі р. Стрипа виявлено залишки 2-х ранніх поселень племен трипільської культури та поховання бронзового віку. На території району було давнє слов'янське поселення, яке до середини XIV ст. входило до Галицько-Волинської держави. Наприкінці цього ж століття внаслідок тривалої боротьби між Польщею і Литвою Галичину, в тому числі Бучаччину, захопило Польське королівство (від 1569 р. — Річ Посполита). У 1772 р. після першого поділу Польщі територія нинішнього Бучацького району відійшла до Австрії (від 1867 р. — Австро-Угорщина). У 1810-1815 рр. Бучаччина була під пануванням Росії, потім знову прилучена до Австрійської імперії, ввійшла до Станіславського округу. В листопаді 1918 р. — липні 1919 р. входила до ЗУНР. Від 15 вересня 1920 р. до 18 вересня 1939 р. перебувала під владою Польщі. Вересень 1939 р. — серпень 1991 р. — у складі УРСР. 7 липня 1941 р. район захопила фашистська Німеччина; окупація тривала до 21 липня 1944 р.