Галицький замок — одна з найдавніших твердинь Галичини, що розташована на пагорбі над поселенням Галич, над річкою Дністром. Перші згадки про укріплену цитадель, попередницю замку, датуються 1114 роком. Як оборонний форпост замок галицького староства (Старостинський) був зведений у середині ХІV ст. Існують дві основні версії про ідейника споруди на пагорбі: або король Казимир Великий, або волинський воєвода Любарт. Це було дерев'яно-земляне укріплення, оточене зусібіч валами.

У 1490 р. Галицький замок штурмувала селянська армія під проводом Мухи. Один з найважчих нападів татар відбувся у 1621 р., коли замок був зруйнований. Під час Визвольної війни українського народу (1648–1654) фортецю намагалася взяти армія Семена Височана, однак це вдалося зробити військам Богдана Хмельницького влітку 1649 р.

Кам'яним і трикутним в основі замок став у ХVІІ ст. (1627 р. чи 1658 р.) за правління галицького старости Андрія Потоцького. План реконструкції розробив італійський інженер Франсуа Корразіні. Відомо, що тоді фортеця мала три кутові вежі і дві тераси. Продовженням власне замку було подвір'я, оточене мурами із ще двома вежами. Всередині була розміщена замкова каплиця під покровительством святої Катерини, а в підземеллях — арсенал та продовольчі товари.

Черговий раз фортеця була зруйнована турецько-татарським військом у 1676 р. Хоча твердиня відновлювалася, через розбудову недалекого Станіславова вона потрохи втрачала оборонне значення і занепадала. У 1796 р., за правління австрійців, фортечні мури почали розбирати.

Сьогодні Галицький замок носить статус державного, а точніше належить Національному заповіднику "Давній Галич". Тут найкраще збереглися так звана Шляхетська вежа та замкова каплиця.

Івано-Франківська область
Галицький район
м. Галич
вул. Коновальська