Rajon Kremenez

Площа району, який був утворений у 1940 р., — 0,9 тис. кв. км. Населення — 69,1 тис. осіб.

Північно-західна частина Кременеччини лежить у Поліській низовині — Мале Полісся, інші 85% території — у межах Волино-Подільської височини. Тут тягнуться Кременецькі гори і Вороняки. Найбільші річки — Горинь, Іква.

Район багатий вапняками, крейдою, піском, глиною, торфом, бурим вугіллям. Багатство рослин і тварин Кременеччини пояснюється перетином трьох геоботанічних зон та трьох зоогеографічних районів. Багата флора Кременеччини — тут зростає майже чверть рослинного світу України. На території переважно ростуть дуб, ясен, сосна, граб, береза.

Район посідає одне з передових місць по виготовленню цукру, молочної продукції (діють цукровий та маслосирзаводи), є цегельний завод; добре розвинене сільське господарство.

Окрім цього, на території району розташовано 37 об'єктів природно-заповідного фонду. У районному центрі — Кременці — розміщено чимало вельми цікавих пам'яток.

Відома Кременеччина одним з найбільших духовних центрів християн — Свято-Успенською Почаївською лаврою.

Варто відвідати:
  • Руїни замку (кін. ХІІІ - XVI ст.), Єзуїтський колегіум (1731-1753), будинок "Близнюки" (XVII-XVIІІ ст.), костел св. Станіслава (1854-1857); м. Кременець
  • Миколаївський собор з келіями (XVI-XVIII ст.), церква Воздвиження Чесного Хреста (дерев'яна, 1889), Богоявленський монастир (XVII-XX ст.) з цвинтарем; м. Кременець
  • Кладовища: П'ятницьке козацьке (1648), єврейське (XV-XX ст.), польське; м. Кременець
  • Палац Чосновських, с. Білокриниця
  • Свято-Успенська Почаївська лавра: Свято-Успенський (1771-1783) і Троїцький (1906-1912) собори, келії (1771-1980), надбрамний корпус (1835), Архиєрейський дім (1825), дзвіниця (1861-1969); м. Почаїв
Пам'ятки природи:
 Важлива інформація:

Museen
Sehenswert