Kremenets

Третє за велелюдністю місто Тернопільщини (населення — майже 25 тис. осіб). Майже половина території міста озеленена, а навколо — гори. Обласний центр розташований на відстані майже 70 км.

Назва міста найймовірніше походить від кременя — мінералу, якого на території є чимало. Слід зазначити, що автентичною назвою була Крем'янець, а сучасна уже полонізована. У часи УНР зустрічається також Кремінець.

Існує кілька різних варіацій щодо року заснування міста: найдавніша — 1064 р. Перша писемна згадка про Крем'янець є у Галицько-Волинському літописі і датується 1227 р.

Місто стояло на шляху татаро-монголів, а їхні напади (зокрема найбільші у 1241, 1255 рр.) були безуспішними. Однак у 1259 р. місцеву фортецю таки було розібрано.

Протягом XIV-XV ст. за місто змагалися королівства Польське, Литовське й Угорське. Майже два століття від 1382 р. тут діє литовський лад, а далі — польський. Магдебурське право місто отримало у 1438 р. Його розвитку сприяло й панування тут дружини Сигизмунда І королеви Бони, яка дарувала місту різноманітні привілеї.

Починаючи з XVІ ст. Кременець був центром ремесла й торгівлі, на початку наступного століття — культурного і релігійного життя Волині. Починаючи зі середини XVІІ ст. Кременеччина спустошується через постійні воєнні дії, з 1795 р. стає частиною Російської імперії.

Визнання високого науково-культурного рівня Кременця на початку ХІХ ст. засвідчує його тодішній псевдонім — Волинські Афіни.

Українським місто стає протягом 1918-1919 рр., з 1921 р. — польським. У 1939-1941 рр. Кременець — місто СРСР, до 1944 р. тут панували німці, які були витіснені Червоною армією. Після незалежності України Кременець — районний центр.

У Кременці народилися: український композитор Михайло Вериківський, музикант Ісаак Стерн. Найбільше уваги приділено пам'яті польського поета Юліуша Словацького: тут встановлено погруддя митця, діє Літературно-меморіальний музей з його іменем, є навіть скелі Словацького.

Кременець зберіг цікаву і вельми багату архітектурну спадщину. Тут також розташовані санна траса, лижні трампліни, кілька акрополів.

 Важлива інформація:

Photos
 The Holy Epiphany female monastery (17th cent.)
 Jesuit Collegium  (1771)  Jesuit Collegium  (1771)  Jesuit Collegium  (1771)  Jesuit Collegium  (1771)  St. Stanislaus Church (1854-1857)  St. Nicholas church (16-18th cent.)
 The cells of St. Nicholas church
 Exaltation of the Holy Cross wooden church (1889)
 Exaltation of the Holy Cross wooden church (1889)
 Church of the Intercession of the Holy Virgin (1902-1905)
 Church of the Intercession of the Holy Virgin (1902-1905)
 Church of the Intercession of the Holy Virgin (1902-1905)
 The remains of Kremenets castle (late 13th-16th cent.)
 The remains of Kremenets castle (late 13th-16th cent.)
 The remains of Kremenets castle (late 13th-16th cent.)
 The remains of Kremenets castle (late 13th-16th cent.)
 The remains of Kremenets castle (late 13th-16th cent.)
 The remains of Kremenets castle (late 13th-16th cent.)
 The remains of Kremenets castle (late 13th-16th cent.)
 The remains of Kremenets castle (late 13th-16th cent.)
more
 The remains of Kremenets castle (late 13th-16th cent.)
 The road to Kremenets castle
 The building of magistrate (19th cent.)
 The Twins House (17-18th cent.)
 The wooden cossack's house (18th cent.)  The wooden cossack's house (18th cent.)  J. Slowacki street, in the background - Kremenets castle
 The residential building (19th cent.)  The town view
 The town view
 The monument to Taras Shevchenko near Jesuit Collegium (1771)
Museums
Sights