Воловець

Селище розміщене в високогір'ї Українських Карпат, біля підніжжя гір Темнатика і Плаю, на південь від водороздільного хребта та на північ від хребта Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика, на висоті біля 500 м над рівнем моря.

За переказами, назва села походить від потічка Волівчика, в якому пастухи в давнину напували волів, що паслись на багатих травами полонинах.

Перша згадка про Воловець відноситься до 1433 р., коли він разом з навколишніми землями належав феодалам Переньї та, частково, Білкеям. В наступні роки Воловець переходив від одного до іншого власника, а на початку XVII ст. його включили в Мукачівську домінію.

У 1645 р. трансильванський князь Дердь ІІ Ракоці, який вів активну боротьбу за розширення своїх володінь, приєднав до них і Воловець. Поселення в той час було невеликим, в ньому проживало кілька десятків сімей. В основному місцеві жителі займалися тваринництвом. На початку ХVI ст. селяни були повністю закріпачені. Феодальні війни і міжусобиці неодноразово приводили до розорення Воловця. Так, в 1657 р. польські війська на чолі з воєводою Любомирським напали на володіння цього князя. Багато сіл, зокрема Воловець, були зруйновані і спустошені. Після придушення визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр. всі володіння її керівника Ференца ІІ Ракоці були конфісковані і в 1728 р. перейшли до графа Карла Шенборна. Воловець увійшов у Мукачівсько-Чинадійовську домінію. Перша половина XIX ст. характеризувалася розширенням поміщицького господарства за рахунок наділів кріпаків і посиленням їх експлуатації. Пригнічені селяни не мирилися з кріпосницькими порядками і неодноразово виступали проти експлуататорів. У 1761-1762 рр. 33 жителі Воловця були в тюрмі за непідкорення адміністрації домінії. Влітку 1831 р. на Закарпатті вибухнуло нове повстання селян, в якому взяли участь і жителі села. В результаті революції 1848-1849 рр. кріпосне право відмінено.

У другій половині XIX ст. Воловець був порівняно великим селом на Верховині. У 1870 р. в ньому проживало 600 людей. У 1830-ті роки у Воловці почало діяти напівкустарне підприємство по виготовленню черепиці і цегли. У 1872 р. італійськими промисловцями було розпочато будівництво залізниці.

На початку ХХ ст. був збудований лісопильний завод. У 1906 р. одна із будапештських фірм змонтувала у Воловці парову лісопилку, яка виготовляла будматеріали. Триповерховий будинок належав багатому Грімбергу. У 1882 р. у Воловці почав діяти перший навчальний заклад — державна початкова школа. У 1900 р. тільки 346 жителів вміли читати і писати. У 1944 р. почала функціонувати початкова школа, а в 1945 р. на її базі — середня. Археологічні знахідки свідчать, що місцевість сучасного Воловця була заселена уже в добу бронзи. У 1930 р. тут знайдено два скарби, які налічували 23 бронзових та 5 золотих предметів, які підтверджують існування тут поселення у кінці ІІ тис. до н. е.

 Важлива інформація:

Фотогалерея
 Вигляд на Воловець з г. Плай  Вигляд на Воловець з г. Плай  Вигляд на Воловець з г. Плай  Вигляд з г. Плай  Центральна вулиця  Пам'ятник залізничному костилю  Ода залізничному костилю  Залізничний вокзал  Залізничний вокзал
Готелі, хостели, кемпінги, бази відпочинку, санаторії
Садиби, приватні помешкання
Ресторани, кав'ярні, дегустації
Оздоровлення, спа, cауни, басейни
Музеї
Дозвілля, екскурсії, активний відпочинок
Транспортні послуги
Розваги