Гусятинський район

Район утворений у січні 1940 року. Займає площу 1 тисяч кв. км. Населення — 64,7 тисяч осіб.

Територія району розташована на Подільському плато, основу якого становить Волино-Подільська височина (абсолютна висота 300—400 м), поверхня плато розчленована долинами лівих приток річки Дністер (найбільші — Збруч і Нічлава) та правих приток річки Збруч (найбільші — Гнила і Тайна). Ліси займають 16,69 тисяч га. Клімат помірно-континентальний, ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для сільського господарства.

На території району знаходиться чимала частина державного заповідника "Медобори" з центром у смт Гримайлів. Через заповідник прокладено три екологічні стежки: "Пуща відлюдника", "Бохіт" і "Гостра". Районний центр — смт Гусятин — єдиний на Тернопільщині курорт — тут лікуються унікальною водою "Новозбручанська" (сильніша як "Нафтуся" у Трускавці).

Територія Гусятинського району заселена в добу пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н. е.). У кінці Х ст. територія району належала до Київської Русі, потім — до Теребовлянського, Галицького та Галицько-Волинського князівств. У XIV-XVIII ст. Гусятинщина знаходилася під владою Польщі. У 1772-1918 рр. входила до Австрії (з 1867 р. — Австро-Угорщина). Від листопада 1918 р. до липня 1919 р. належала до ЗУНР, у 1921-1939 рр. — знову до Польщі, від вересня 1939 р. — до УРСР. З травня 1963 р. по січень 1965 р. ця територія належала до Чортківського району.

 Важлива інформація: