«Золочівський двір» є найстарішою та найцікавішою будівлею Золочева. Вона розташована в центрі міста і саме її стосуються перші документальні згадки про місто. Пам'ятка датована кінцем XIV ст. За конструкцією це перехідний варіант від донжону до заміського панського будинку, за архітектурою — перехід від пізнього романського стилю до ренесансу. Це єдина споруда такого типу, що збереглася в Україні до наших часів.
Золочівський замок було збудовано у І пол. XVII ст. Замок представляє неоголландський тип оборонних споруд і належить до пам’яток типу «palazzo in fortezzo», тобто поєднує функції оборони і житла. Від колишньої споруди сьогодні збереглися Великий палац (житловий), Китайський палац і значно перебудована у кін. XIX ст. надбрамна вежа.
Час роботи: 11:00-18:00; ВТ 12:00-17:00; ПН — вихідний.
Пам'ятка більш відома як Вознесенський костел, називається зараз костел Успіння Пр. Богородиці. Цей видатний взірець архітектури бароко було побудовано у 1731—1763 рр.
Реставрація храму проведена у 1878 р., коли вибудували вежу і встановили годинник. Дах костелу вкрили оцинкованим бляхою, в заглибини поставили п'ять скульптур, що збереглися. В XIX ст. виконані стінописи за вівтарем і на склепіннях головної нави.
Храм Воскресіння Господнього був побудований 1624-1627 рр. Якубом Собеским, батьком короля Яна III Собеского, як приходський католицький костел. Споруда є пам'яткою ренесансної архітектури національного значення.
У 1838 р., в результаті договору з римо-католическим приходом, храм перейшов до греко-католицької общини Золочева. Зараз це діюча православна церква.
Храм святого Миколая є найстарішим зі збережених у місті.
Церква є пам'яткою архітектури XVI століття. В давнину вона входила в комплекс оборонних валів Золочева. Її ще називали церквою на валах. Оборонні риси церкви збереглися і донині: товщина стін, віконні отвори.
Сучасного вигляду церква набула вже після перебудови 1765 року. Кошти на перебудову виділив канівський староста Микола Потоцький, великий меценат і будівничий Успенського собору Почаївської Лаври. У майстернях Почаївського монастиря був виготовлений іконостас для церкви.
Найвірогідніше, декоративна різьба належала різцю Антона Штиля, а скульптура — Франциска Оленського, учням та послідовникам майстра Пінзеля.
З 1990 р. це діючий греко-католицький храм, в якому відреставровано настінні розписи Модеста Сосенка.