Wolowez

Селище розміщене в високогір'ї Українських Карпат, біля підніжжя гір Темнатика і Плаю, на південь від водороздільного хребта та на північ від хребта Полонина Боржава, в долині річок Вича (притока Латориці) та Волівчика, на висоті близько 500 м над рівнем моря.

За переказами, назва села походить від потічка Волівчика, в якому пастухи в давнину напували волів, що паслись на багатих травами полонинах.

Перша згадка про Воловець відноситься до 1433 р., коли він разом з навколишніми землями належав феодалам Переньї та, частково, Білкеям. В наступні роки Воловець переходив від одного до іншого власника, а на початку XVII ст. його включили в Мукачівську домінію.

У 1645 р. трансильванський князь Дердь ІІ Ракоці, який вів активну боротьбу за розширення своїх володінь, приєднав до них і Воловець. Поселення в той час було невеликим, в ньому проживало кілька десятків сімей. В основному місцеві жителі займалися тваринництвом. На початку ХVI ст. селяни були повністю закріпачені. Феодальні війни і міжусобиці неодноразово приводили до розорення Воловця. Так, в 1657 р. польські війська на чолі з воєводою Любомирським напали на володіння цього князя. Багато сіл, зокрема Воловець, були зруйновані і спустошені. Після придушення визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр. всі володіння її керівника Ференца ІІ Ракоці були конфісковані і в 1728 р. перейшли до графа Карла Шенборна. Воловець увійшов у Мукачівсько-Чинадійовську домінію. Перша половина XIX ст. характеризувалася розширенням поміщицького господарства за рахунок наділів кріпаків і посиленням їх експлуатації. Пригнічені селяни не мирилися з кріпосницькими порядками і неодноразово виступали проти експлуататорів. У 1761-1762 рр. 33 жителі Воловця були в тюрмі за непідкорення адміністрації домінії. Влітку 1831 р. на Закарпатті вибухнуло нове повстання селян, в якому взяли участь і жителі села. В результаті революції 1848-1849 рр. кріпосне право відмінено.

У другій половині XIX ст. Воловець був порівняно великим селом на Верховині. У 1870 р. в ньому проживало 600 людей. У 1830-ті роки у Воловці почало діяти напівкустарне підприємство по виготовленню черепиці і цегли. У 1872 р. італійськими промисловцями було розпочато будівництво залізниці.

На початку ХХ ст. був збудований лісопильний завод. У 1906 р. одна із будапештських фірм змонтувала у Воловці парову лісопилку, яка виготовляла будматеріали. Триповерховий будинок належав багатому Грімбергу. У 1882 р. у Воловці почав діяти перший навчальний заклад — державна початкова школа. У 1900 р. тільки 346 жителів вміли читати і писати. У 1944 р. почала функціонувати початкова школа, а в 1945 р. на її базі — середня. Археологічні знахідки свідчать, що місцевість сучасного Воловця була заселена уже в добу бронзи. У 1930 р. тут знайдено два скарби, які налічували 23 бронзових та 5 золотих предметів, які підтверджують існування тут поселення у кінці ІІ тис. до н. е.

Важлива інформація:
СлужбаАдресаТелефон
Воловецька районна радавул. Незалежності, 30+38 (03136) 2-22-66
Воловецька селищна радавул. Пушкіна, 7+38 (03136) 2-25-33
Телефонна довідка +38 (031) 991-09-11
Центральна районна лікарнявул. Карпатська, 23+38 (03136) 2-43-00
Цілодобова аптекавул. Карпатська, 23
(в районній лікарні)
 
 
Аптекивул. Карпатська, 50
вул. Карпатська, 46
 
Поштавул. Пушкіна, 6+38 (03136) 2-22-85
Гірська пошуково-рятувальна службас. Нижні Ворота, вул. Центральна, 110+38 (050) 273-76-45
 
Photos
Hotels, Hostels, Camping-Plätze, Kurheime
  • Preis pro Person: ab 200 UAH
    ohne Verpflegung
  • Preis pro Person: ab 200 UAH
    ohne Verpflegung
  • Preis pro Person: ab 300 UAH
    ohne Verpflegung
Gasthöfe, Gästezimmer
Restaurants, Cafes, Verkostungen
Behandlung, Spas, Saunas, Schwimmbäder
Museen
Touren, Freizeitaktivitäten
Transportdienste
Unterhaltung