Richka

З розташуванням села ніяк не обійтися без потрійної тавтології, бо лежить воно над річкою під назвою Річка. До районного центру міста Косів — 15 км. Абволютна висота центральної частини села — 530 м над рівнем моря. Навколо — Покутсько-Буковинські Карпати, найближчі вершини — Буковець (1059 м), Брусний (965 м), Кичера (942 м), Хеґа (806 м), Семеново (747 м). Присілки (віддалені від центру частини села): Потайник, Припір, Боднарево, Рижі, Буковець, Підбуковець, Дроцмани, Гримали, Марли, Середнє, Кичера, Біси, Підбрусний, Брусний, Шевелівка та інші (всього 18). Населення — понад 2 тисячі осіб.

Перша письмова згадка про село належить до 1694 р. За легендою багатий господар, якому належали навколишні землі, вирішив оселити тут сина, з яким прийшла і челядь, яка теж побудувала собі хати. Потроху село почало розростатися, а через те що на початку всі хати будували коло річки, село також назвали Річка, бо хати йшли вздовж русла, повторюючи його згини.

У Річці бував відомий дослідник Гуцульщини етнограф В. Шухевич.

Село славиться своїми майстрами, найпоширеніший промисел — художня обробка дерева. У Річці народився відомий різьбар Марко Мегединюк (1842-1912), який першим почав використовувати інкрустацію кольоровим бісером, і заслужений майстер народної творчості України Іван Грималюк, який започаткував художнє випалювання по дереву. У музеях Гуцульщини зберігаються різьблені та інкрустовані вироби члена Спілки художників України Якова Тонюка. Його родина спорудила біля церкви унікальну капличку в кращих традиціях гуцульської архітектури.

Річка є осередком художньої обробки металу, серед виробів — пряжки, брошки, гудзики, кулони, канцелярське приладдя, топірці, декоративні метали, які використовували для орнаментування шкіряних виробів. У селі також виготовляють іграшки із сиру, сопілки, традиційний одяг — кептарі, запаски та пояси. Річківські майстри колись об'єднувались у двох цехах виробничо-художнього об'єднання "Гуцульщина" у Косові, а тепер більшість з них мають звання майстра народної творчості і є членами професійних мистецьких спілок.

У селі є музей гуцульського мистецтва, дерев'яна церква Святителя Василія Великого (1896 р.) зі збереженими розписами XIX ст. та каплиця, побудована у 1848 р. на честь скасування панщини.