Kitsman

Найдавніша письмова згадка про Кіцмань датується 1413 роком. Цей населений пункт згадується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 6 червня 1413 року, згідно якої він дарить "великий Коцман з усіма його присілками" своїй тещі Анастасії. З цієї грамоти стає зрозумілим, що Кіцмань вже тоді був значним поселенням. Його розвитку сприяло розташування на перехресті доріг, які з’єднували долини Дністра і Прута. В епоху середньовіччя Кіцмань належав єпископу та іншим крупним феодалам. В 1798 р. він стає містом, а з часом — центром повіту. В другій половині XVIII століття в місті стали розвиватися торгівля, ремесло. Особливого розвитку майбутнє місто набуло за часів передачі буковинських земель до складу Австрійської імперії у другій половині XVIII століття.

Поштовхом до економічного піднесення поселення стало відкриття у 1788 році ярмарку, якій став одним з найбільшим на Буковині і знаний далеко за її межами. А у 1780 році у Кіцмані відкрилася перша на Буковині початкова школа. Відповідно до грамоти австрійського цісаря Франца ІІ від 31 липня 1798 року Кіцмань отримав статус міста-ярмарку. Статус міста Кіцмань офіційно має з 1902 року. У цьому ж році в місті утворилось перше на Буковині молодіжне спортивно-пожежне товариство "Січ", що пізніше переросло у "Союз січей на Буковині".

Історики припускають, що назва "Кіцмань" походить від Буковинського слова "коц" — килимок, бо тут жили майстри килимарства. Інша версія походження назви говорить про чоловіка, який виробляв з лози (верби) кошики, він мав прізвище Кошман (Kotzmen).

Сьогодні Кіцмань — районний центр Кіцманьського району Чернівецької області. Місто стоїть на берегах річки Совиці — притоки Прута. Через місто проходить залізнична колія та автомагістраль Чернівці — Тернопіль. Тут народилися виддатні особистості: Володимир Івасюк — український поет і композитор, та відома українська співачка Ані Лорак (Кароліна Куєк).

Австрійська доба залишила вагомий слід в архітектурі міста. У середмісті Кіцмані збереглося значна кількість будинків кінця ХІХ — початку ХХ століття, переважно адміністративних.