Найдавніша письмова згадка про Сокиряни датується 1666 р. Про походження назви міста в Сокирянах побутує легенда. Коли на початку XVI ст. османські війська загарбали Молдавію і Буковину, селяни, рятуючись від турецького поневолення, тікали в ліси. І ось втікачі облюбували собі місце на березі дзюркотливого потічка, який крутим яром збігав до Дністра. Поселенців привабили дрімучі, непрохідні ліси, багаті на гриби, ягоди, дичину, які захищали поселення від непроханих гостей; надзвичайно холодна, прозора і смачна вода; кам'янисті печери, де можна було сховатися від звірів і ворогів. Легенда сповідає, що люди у ліси прийшли з сокирами, щоб розчистити місце для житла. І їх стали звати "сокирянами", а потім — і саме поселення.
Прапор Сокирян — квадратне синє полотнище з перехрещеними сокирами жовтого кольору, що розкриває давні легенди про виникнення поселення. Недалеко від Сокирян є поле під назвою Сокира. Основним заняттям населення було скотарство та землеробство. Частина населення займалася ремеслами та торгівлею. У 1770 р. Сокиряни стали центром торгівлі. У ІІ половині ХІХ століття почала розвиватись місцева промисловисть. У Сокирянах з'явився невеличкий маслобійний завод, два підприємства з виготовлення мінеральних та фруктових вод, почав розвиватись лісорубний промисел.