Дерев'яний храм св. Миколая без єдиного цвяха зведено у 1630 р. Після нападів татар і турків відновлено й переосвячено у 1717 р. Унікальний зразок дерев'яної архітектури України реставровано у 1996-1997 рр. Біля церкви є дерев'яна дзвіниця.

Повна назва: Костел Матері Божої, св. Розарія і Станіслава.
Римо-католицький храм з монастирем зведено протягом 1610-1614 рр. Первісно споруда мала оборонне значення (оборонні стіни, бійниці, башти розібрані на поч. ХХ ст.). Перебудови були у 1731 та 1910 рр., коли костел набув сучасного «готичного» вигляду. У 1956 р. тут розміщено склад. У повоєнний час сюди доставлено частину органу з Дрездена, який почастинно продали як кольоровий метал. Сьогодні у храмі розміщено копію Чортківської чудотворної ікони Матері Божої (оригінал — у Польщі).

Величезний храм започатковано у 1992 р., освячено у 2001 р. Його висота сягає 51 м. Найцікавішим є те, що куполи храму творять тризуб.

Споруда 1908 р. Вежа ратуші притягує погляд своїм колоритом, який зафільмовано у кількох кінострічках. Годинник башти виготовили швейцарські майстри.

1581-1584 рр. — роки першої побудови церкви. Кілька разів храм був знищений під час ворожих нападів. Востаннє його відновлено у 1635 р. Одна з найстаріших дерев'яних церков Поділля. Реставрована повністю після 1991 р.
Іконостас — XVIII ст.
Обіч храму — дерев'яна дзвіниця.

Основоположником замку був власник Чорткова Єжи Чартковський. Саме за його наказом споруджено дерев'яні украплення. Цікавим і стратегічно необачним є розташування споруди, адже замок стоїть на пагорбі, над яким височіє більша гора. (Сьогодні він ховається серед різних будівель.) Через неефективність оборони у 1610 р. з ініціативи нового власника Станіслава Гольського зводиться уже кам'яна фортеця: п'ятикутна в основі, з кутовими баштами, стіни з бійницями були завтовшки 1-2 м та заввишки 6-12 м; на подвір'ї — палац, господарські приміщення. У 1655 р. замком і його черговим власником Потоцьким оволоділи козаки. Після захоплення Чорткова турками (1672-1683) у кам'яниці була резиденція субпаші. У XVIII ст. власниками замку стають Садовські, які перебудовують його, долучаючи господарські приміщення; вони ж здають будову в оренду австрійському оряду. Після поновлення польської влади тут була в'язниця (1863). У кінці ХІХ ст. власники чортківського замку дарують його благодійним організаціям, тут осідають сестри-кармелітки. Впродовж панування Садовських, а потім черниць, у будівлі розміщувалися склади. Ще донедавна на території фортеці розміщувалася гасова заправка. З 2010 р. спорудою опікується заповідник «Замки Тернопілля».
Легенда цього замку гласить, що у його стіні за турків замуровано монаха. Привид ченця явився уві сні дружині шляхтича, і коли та вказала явлене місце, там справді знайшли скелет. А останки, як з'ясувалося, були св. Теофіля.
А ще оповідають про 40-кілометровий підземний хід до Теребовлянського замку, який чортківчани прокопували зі свого міста, а теребовляни (тоді — трембовляни) — зі свого; там вони власне й стрілися, і поставили на місці зустрічі капличку. Інші підземелля мали би сполучати з костелом, палацом Гольських, що стояв біля вокзалу, та навіть замком Лянцкоронських (бл. 10 км від Чорткова).