Ченці-василіани з'явилися в Кристинополі ще на запрошення Франціска-Сілезія Потоцького у 1764 р.
У 1776 р. були побудовані церква св. Юрія та келії василіанського монастиря.
Церква і монастир були зведені по проекту архітектора Івана Зельнера із використанням рис стилів бароко та класицизм.
При монастирі діяла велика бібліотека, де зберігався «Кристинопільський Апостол». В 1892 р. в монастирі складав обіти майбутній митрополит А. Шептицький.
Монастир славився своєю чудотворною іконою, яку подарував Франціску-Сілезію Станіслав Садовський в 1765 р. Ікону вивезли до Варшави в 1947 р. Повернули святиню Україні 7 квітня 1994 року.
Зараз споруду використовує греко-католицька громада міста.
Будівля костелу Зіслання св. Духа зводилася в 1692-1704 рр. Гроші на спорудження барокового храму дав Юзеф-Феліціан Потоцький.
Інтер'єри храму розписав відомий художник Станіслав Строїнський. При костелі діяв бернардинський монастир.
Римо-католицька парафія проіснувала до 1951 р., коли Кристинопіль увійшов у склад УРСР і став Червоноградом.
Костел було реставровано в 1927 році. Потім він потроху перетворювався на руїну. В 1988 р. споруду віддали автокефальній громаді міста. Зараз тут церква св. Володимира УАПЦ.
Палац Потоцьких побудований у 1756-1760 рр. власником міста, яке тоді називалося Кристинопіль, Франциском-Сілезієм Потоцьким. Він перетворив Кристинопільський палац у свою резиденцію.
Проект належав французькому архітектору П’єру Ріко де Тірреджеллі, який пізніше був архітектором пруського короля Фрідріха Великого. За взірець було взято королівський палац у Вілянуві під Варшавою.
За часів Франциска-Сілезія палац вважався справжньою перлиною архітектури, що поєднував два стилі: бароковий, мода на який поволі починала згасати, і ранній класицизм, що лише починав завойовувати Європу.
Великим «салоном» і окрасою палацу був парк у французько-італійському стилі. Польські історики вказували, що Кристинопільський парк наслідував парки Версалю і в ньому просліджувався вплив Анджея ле Норте. Площа парку була понад 6 га. Водні атракції — канали, басейни, фонтани займали третину парку. Клумби з квітами та прекрасна скульптура на міфологічні теми довершували його красу.
На жаль, від колишнього комплексу збереглося не так багато. Це пояснюється частою зміною власників у ХVIII-ХХ ст., які були не в змозі утримувати його на належному рівні, численними пожежами та пізнішими перебудовами.
Палац Потоцьких є єдиною пам’яткою палацової архітектури сер. ХVІІІ ст. на півночі Львівської області. Тому одним з пріоритетних завдань є реставрація палацу, в якому зараз міститься музей.