Пам'ятка природи місцевого значення, яка вважається основним витоком Дністра, розміщена на схилі гори Чентиївка на висоті 818 м над рівнем моря, між  селами Розлуч та Вовче. Джерело розташоване при Головному європейському вододілі. Загальна довжина Дністра — 1362 км, площа басейну — 72100 кв. км. Річка гірським потоком проходить через Передкарпаття, перетинає Подільську височину, протікає кордоном України та Молдови, переходить на територію останньої, і знову на українському боці стає судноплавною та впадає у Дністровський лиман.
До пам'ятки веде частково маркований маршрут зі села Розлуч.
Біля витоку є місце для відпочинку та інформаційний стенд.

Джерело протікає на схилі гори у лісі, неподалік від сільської дороги. Вода дуже приємна на смак, але вживати її слід обережно — може псувати зубну емаль. Детальних досліджень джерела не проводилось.

Гідрокарбонатні натрієво-кальцієві води типу «Нафтуся» слабої мінералізації.
Мають специфічний запах сірководню та нафтовий присмак.
«Нафтуся» використовується для ліквідації та запобігання утворення каменів та піску у нирках, жовчному міхурі; сприяє нормалізації обміну речовин, покращенню роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, сечо- та жовчовивідних шляхів; підвищує імунітет; попереджає онкологічні захворювання тощо.
Воду рекомендується споживати відразу, оскільки вона дуже скоро втрачає свої властивості.
Джерело цього типу мінеральної води розміщене на схилі гори заказника "Розлуч", неподалік від баз відпочинку "Карпати" та "Карпати-Турка".
Інше джерело є на території комплексу «Джерела Карпат».

Гідрокарбонатні натрієві води типу «Содова» середньої мінералізації.
Застосовуються для лікування шлунка, кишківника та дванадцятипалої кишки, зокрема виразки шлунка, хронічних гастритів з підвищеною/нормальною кислотністю тощо.
Найефективніша температура води для пиття — 35-45 градусів.
Джерело "содової" мінеральної води розміщене біля ресторану "Ялинка", за 30 м від дороги Львів — Ужгород.

Костел cв. Франциска Борджия представляет собой редкий образец деревянного храма в неоготическом стиле. Построен в 1901-1902 гг. как часовня немецких колонистов. Храм уникален и интересен тем, что в его оформлении неоготические элементы объединены с приемами народного зодчества. Большой интерес представляет интерьер — полихромные стены и потолок, деревянный алтарь ХVІІІ ст. с позолотой и резьбою, типичными для львовской или перемышльской школ эпохи барокко.
В 1917-1919 гг. и 1933 г. была проведена реставрация и перестройка костела. В 1935 г. были изготовлены новые колокола.
После Второй мировой войны костел использовался в качестве склада.
С 1994 г. идет процес его передачи римо-католической церкви. Сегодня храм закрыт.

Церковь Рождества Пресвятой Богородицы является памятником деревянной архитектуры конца XIX ст. Храм был построен в 1876 году мастером Гаврилой Романом из Багнуватого в стиле украинского неорококо. В 1923 году церковь отреставрировали. Сейчас это действующий храм УАПЦ, где хранятся мощи св. Пантелеймона и неизвестного святого (IV ст.).
Колокольня также деревянная, двухъярусная с широким карнизом. Ее четырехскатную крышу венчает кованный крест. Имеет четыре колокола. Первые колокола были приобретены в 1876 г. и подобраны под струны скрипки (соль, ре, ля, ми). В период І мировой войны австрийские войска забрали первый и последний колокол для нужд армии. В 1926 г. община купила два недостающих колокола. Во время ІІ мировой войны колокола были спрятаны, и, таким образом, сохранены. Сегодня находятся на колокольне и радуюют прихожан своим звоном.