На колишньому південно-східному передмісті Белза розташована шестигранна вежа, так звана Аріанська.
Це — найдавніша із збережених пам'яток Белза. Збудована вона 1606 року. Про її призначення досі точиться дискусія. Деякі джерела називають її каплицею, інші припускають, що то був міський арсенал.
Під час Другої світової війни вежа постраждала — знищено герб над вхідними дверима, дату 1606, написи.
Зараз будівля відреставрована, розташована на території колишнього парафіального майдану і деякий час правила для зберігання земських актів.

Адреса: м. Белз, пл. Л. Українки

GPS:  N 50.382172  E 24.014047

Домініканів вперше запросив до Белза князь Земовіт IV 1401 року. Тоді вони звели дерев'яний костел cв. Миколая. В сер. XVI ст. новий мурований монастирський костел було споруджено на величезній міській ділянці. Це була одна з найвеличніших споруд регіону.
У XVII ст. були зведені муровані келії монастиря, дзвіниця та оборонний мур.
Але у кін. XVIII ст. монастир ліквідувала австрійська влада, а костел перетворила на міський парохіяльний. В монастирських приміщеннях розташувалися різні урядові установи, зокрема школа і тюрма.
Неодноразові перебудови костелу вже на кінець XIX ст. стерли стильові сліди, і тільки великий ренесансовий вівтар підкреслював його давність.
Костел був зруйнований під час Другої світової війни. Сьогодні його руїни свідчать про велич та заможність белзьких домінікан.
Від величного монастирського комплексу вціліли лише окремі фраґменти. Це — монастирська дзвіниця та північний келійний корпус з годинниковою чотириярусною вежею — найвищою домінантою міста.
У стильовому вирішенні вежа — характерна барокова споруда, яка увінчана модерновим ажуровим ліхтарем. Годинник встановлений при адаптації келій на Ратушу у 1920-х рр.
Зараз тут міститься міська рада та історико-краєзнавчий музей.

Адреса: м. Белз

GPS:  N 50.38172  E 24.011182

Монастирський комплекс (XVII-XVIII ст.) складається із костелу св. Миколая (1657) та монастирських келiй жіночого монастиря чорниць-домініканок (1743).
Костел має бароковий фасад з чотирма скульптурами: Урсули, Катерини Сієнської, Розалії та невідомої святої. З двох сторін фронтон прикрашають триярусні башти. Поруч з костелом розташована відносно нова дзвіниця, збудована у 1906 р.
У 1743 р. завершено будівництво монастирських келій. Їх двоповерхові комплекси разом з костелом утворюють замкнений внутрішній дворик. Декор майже відсутній. На відміну від костелу келії розташовані в плачевному стані і потрохи руйнуються.
1991 року колишній костел посвятили як церкву св. Миколи, яку використовує греко-католицька громада.

Адреса: м. Белз, вул. Савенка, 3

GPS:  N 50.381919  E 24.00953

Костел Пресвятої Богородиці (1926) збудований на місці колишнього замкового костелу, звідки у 1382 р. було вивезено чудодійну ікону Пресвятої Богородиці до Ченстохови (Польща), яка тепер є найбільшою польською святинею.
Архітектором нової будівлі став Калікст Крижановський. Храм збудовано у стилі модерн з елементами готики.
З 1991 р. церкву передано православній громаді, відтоді вона отримала ім’я св. Миколи. Церква відреставрована.
За проектом архітектора Вітольда Равського поруч із храмом 1935 року був побудований новий вівтар св. Валентина, в якому нині і зберігається нова лазерна копія ікони, подарована поляками до 1000-річчя Белза.
Крім того у 1933 р. було збудовано дзвіницю в стилі модерн з елементами романтизму. Вона двоярусна, цегляна, увінчана короною, чим нагадує шахову туру. На фасаді розміщено один з історичних гербів Белза — зображення грифона. Вежа достатньо добре збереглася.

Адреса: м. Белз, р-н Замчище

GPS:  N 50.378645  E 24.01865

Цей будинок на південно-східній околиці Ринку привертає увагу відвідувачів своїм дерев'яним еркером, завершеним цибулястою банею в орієнтальному стилі.
Будинок побудований 1909 року коштом впливового белзького мешканця Файвеля Таубе, відомого тим, що заснував у Белзі Товариство для підтримки хворих і убогих, назване «Ішре Лев».
Сучасний вигляд молитовний будинок отримав внаслідок перебудови після Першої світової війни.

Адреса: м. Белз

GPS:  N 50.381419  E 24.013417

Церква св. Параскеви за деякими даними збудована в с. Прусинів і на теперішнє місце перенесена у XVIII ст. Храм пережив декілька грунтовних перебудов.
З 1774 року церква перестає бути парафіяльною і використовується як поховальна каплиця белзчан, оскільки австрійський уряд ліквідовує цвинтарі при церквах. Тоді ж створюється єдиний міський цвинтар саме навколо церкви св. Параскеви. І донині вона стоїть на міському цвинтарі.
У 1979 р. церква відреставрована з наданням їй первісного вигляду (автори проекту реставрації — Богдан Кіндзельський, Галина Крук та Іван Могитич). Належить до церков галицького типу.
До 1991 року реставровану церкву використовують як музей, потім віддають греко-католицькій громаді.

Адреса: м. Белз, вул. Січових стрільців, 48

GPS:  N 50.382572  E 23.999021