Ланьцут

Місто Ланьцут заснував у XIV столітті король Казимир Великий. У 1349 році воно отримало Маґдебурзьке право — одну з найпоширеніших правових систем міського самоврядування у Центральній Європі у середні віки. Свою назву воно отримало завдяки заселенню тут німецьких колоністів з місцевості Ландшут, яка розташована в сучасних адміністративних межах Баварії. У 1918-1921 роках, під час польсько-більшовицької війни, у Ланьцуті був створений табір для військовополонених зі складу Української Галицької армії, Армії Української Народної Республіки, а також інтернованих цивільних зі Східної Галичини.

Після підписання Ризького мирного договору між РСФРР і УНР та Польщею в таборі були розмішені: інтерновані частини 5-ї Херсонської дивізії полковника А. Долуда, запасні армійські частини генерал-хорунжого Н. Никоніва, Спільна юнацька (старшинська) школа (400 курсантів) генерал-хорунжого М. Шаповала, Окремий кордонний корпус генерал-хорунжого О. Пилькевича, а також загал цивільних осіб. Незважаючи на суттєві обмеження свободи й незадовільні побутові умови, у таборі було організоване українське культурно-освітнє життя. Тут діяли: Український народний університет (близько 600 слухачів) на чолі з професорами І. Огієнком, І. Свенціцьким, О. Колессою, В. Щуратом, генералами С. Дядюшою, І. Мартинюком та іншими, гімназія, бібліотека, літературно-мистецькі об'єднання. Також у таборі був створений (згодом став всесвітньо відомим) хор сотника Д. Котка. Зусиллями письменників М. Вороного, Є. Маланюка, В. Біднова та інших організовано видання таборових часописів «Наша зоря», «Промінь» і «Будяк».

Найвидатнішою історико-архітектурною пам'яткою Ланьцута є замок Любомирських і Потоцьких. Будівництво споруди почав у 1629-1641 роках Станіслав Любомирський, один із найбільших тоді магнатів Речі Посполитої. Згодом будівля була оточена фортифікаціями з бастіонами по кутах та глибокими ровами. Утворений таким чином палац у фортеці (palazzo in fortezza) успішно витримав шведську навалу у 1655 році та напад військ Ракоці у 1657 році.

Під кінець XVIII - на початку XIX століття замок перебудовано в магнатську резиденцію, яка мала характер палацу. Інтер'єр оздоблено ліпниною, живописом та скульптурами. Також було збільшено парк біля споруди і збудовано оранжерею. В післявоєнний період тут облаштували один з найбільших та найбагатших у Польщі музей інтер'єрів. Палацовий комплекс оточує старий, мальовничий парк в англійському стилі. У забудові стайні і каретного двору з кінця XIX - початку XX століття знаходиться найбільша у Польщі і одна з найбільших у Європі колекція карет і повозів. У Ланьцутському замку проводять велику кількість важливих культурних, наукових і суспільних подій, часто міжнародного рівня. Найпопулярнішим заходом, який щороку тут відбувається, є фестиваль класичної музики.

Варто відвідати:

Сакральна архітектура і цвинтарі

  • Домініканський монастир (XV ст.)
  • Єврейський цвинтар (XVII ст.)
  • Синагога (1761)
  • Фарський костел св. Станіслава єпископа (1569, 1624, 1896-1900)

Інші пам'ятки архітектури

  • Архітектурний ансамбль площі Ринок (XVII-XIX ст.)
  • Замок Любомирських і Потоцьких (1629-1641)
  • Плебанія (1841-1846)

Музей

  • Музей гуральництва, ul. Kolejowa 1