Перемишльський повіт

Перемишльський повіт (пол. powiat przemyski) — один з 21 земських повітів Підкарпатського воєводства Польщі. Його площа становить 1213,7 км², кількість населення — понад 71 тис. осіб, а щільність — 58,7 осіб/км². Адміністративний центр округу — місто Перемишль. Перемишльський повіт утворений 1 січня 1999 року в результаті адміністративної реформи.

Перемишльський повіт є одним з найбагатших у Підкарпатському воєводстві на історико-культурні пам'ятки. Значний вплив на формування історичного середовища Перемишльщини здійснив український етнос. Українці довгий час заселяли території повіту, але внаслідок репатріації до УРСР та злочинної операції «Вісла» у 1944–1947 рр. переважна більшість українського населення Перемишля та Надсяння була примусово вигнана з рідних земель. У 1946 році заарештували останнього довоєнного перемиського єпископа УГКЦ Йосафата Коциловського (1876–1947), який загинув мученицькою смертю у польській в'язниці. Лише 1989 року греко-католицька (візантійсько-українська) громада Польщі отримала свого єпископа. Тоді Івана Мартиняка було призначено єпископом-помічником при примасові Польщі, а 1991 року Іван Павло ІІ призначив його Перемиським єпископом ГКЦ. Не зважаючи на сумні сторінки історії, українське культурне середовище залишило свій слід на Перемишльщині і гармонійно влилось у польський соціокультурний простір.

Перемишльщина багата на пам'ятки сакральної архітектури. Окрім великої кількості давніх храмів Перемишля, добре збереглися сакральні споруди у Красічині (костел св. Мартина — XVII ст.), Кругелі Вєлькому (дерев'яна греко-католицька церква Вознесіння Господнього — 1630 р.) та інших населених пунктах повіту. Також Перемишльщина відома великою кількістю оборонних споруд різної давності. Фортеця Перемишль — це унікальна пам'ятка військової оборонної архітектури. Під кінець XIX — на початку ХХ століття вона була однією з найбільших та найсучасніших у Європі та відігравала роль головної оборонної ланки Австрійської імперії зі сходу. Головний фортпост оборонної системи знаходився у місті Перемишль, який був захищений двома зовнішніми кільцями фортифікацій. Знищити таку оборону було не під силу тодішній артилерії, тому фортеця вважалася неприступною. Сьогодні для полегшення відвідування фортів перемишльської твердині створено надзвичайно мальовничі піший та велосипедний маршрути. Майже до кожного форту можна також доїхати на автомобілі.

Для любителів катання на лижах та санях в повіті функціонують два гірськолижні витяги: один з них у районі Знесіння в місті Перемишль, а інший в селі Коженьца на території ґміни Ляшки.

Варто відвідати:

Сакральна архітектура

  • Греко-католицька церква Вознесіння Святого Хреста (1927), с. Дубєцко
  • Костел св. Мартина (XVII ст.), с. Красічин
  • Дерев'яна греко-католицька церква Вознесіння Господнього (1630), с. Кругель Вєлькі
  • Базиліка Вознесіння Богородиці та св. Іоана Хрестителя (1571), м. Перемишль
  • Греко-католицька семінарія (1912), м. Перемишль
  • Греко-католицька церква св. Іоана Хрестителя (1626-1632), м. Перемишль
  • Греко-католицька церква Матері Божої Болісної (1933-1935), м. Перемишль
  • Костел св. Антонія Падевського та монастир францисканців-реформаторів (XII ст.), м. Перемишль
  • Костел св. Терези та монастир кармелітів босих (1620-1630), м. Перемишль
  • Костел францисканців (XVIII ст.), м. Перемишль
  • Нова синагога (1910-1918), м. Перемишль
  • Православна церква Різдва Богородиці (1880), м. Перемишль
  • Православна церква Успіння Богородиці (1887), м. Перемишль
  • Руїни Засанської синагоги (1890-1892), м. Перемишль

Цвинтарі

  • Залишки єврейського цвинтара (XVIII-XIX ст.), с. Красічин
  • Брама старого єврейського цвинтара (XVI ст.), м. Перемишль
  • Новий єврейський цвинтар (1822), м. Перемишль

Фортифікаційні споруди

  • Красічинський замок (1580-1631), с. Красічин
  • Залишки міських мурів (XVI-XVII ст.), м. Перемишль
  • Бункери лінії Молотова (1939-1941), м. Перемишль; села Медика, Сєдліска, Лучице, Красічин
  • Казимирський замок (XI ст., 1340), м. Перемишль
  • Фортеця Перемишль (XIX-ХХ ст.), м. Перемишль
  • Руїни замку Фредрів (XVI ст.), с. Фредрополь

Палаци

  • Дубєцький палац (1771-1790, XIX ст.), с. Дубєцко
  • Палац греко-католицьких єпископів (1898-1900), м. Перемишль
  • Палац Любомирських (1885-1887), м. Перемишль

Інші пам'ятки архітектури та садово-паркові комплекси

Музеї

  • Приватний музей скам'янілостей і мінералів Роберта Шибяка, с. Дубєцко
  • Єпархіальний музей; м. Перемишль, Plac Katedralny 2 i 3
  • Національний музей землі Перемишльської; м. Перемишль, pl. Berka Joselewicza 1