Сеньков

Село Синьків розташоване на території Буго-Стирської рівнини, яка входить до складу Малого Полісся. Ще однією особливістю розташування села є те, що воно знаходиться на межі великого європейського вододілу і належить до басейну Дніпра.
Синьків пов'язаний з Дніпром малесенькою річкою Судилівкою, яка бере початок в болотах біля Стоянова і несе свої води в Стир, а далі через Прип'ять та Дніпро вони попадають в Чорне море.

Станом на кінець 1999 року в селі було 164 двори та 576 мешканців.

На початку нашої ери цю місцевість заселюють праукраїнські племена дулібів, пізніше — бужан, які згодом увійшли до складу Київської Русі. В процесі розпаду Київської держави землі сучасного Синькова увійшли до складу могутнього Галицько-Волинського князівства. В 1462 р. утворюється окреме Белзьке воєводство, до якого і увійшли землі Синькова.

Стосовно походження назви села, то серед синьківців ще дотепер живуть усні перекази про ймовірного засновника села. То був чоловік, якому приписують імена Синик, Синич, Синів. Останнє асоціюється з переказом, що чоловік мав 7 синів і 2 дочки. Люди розповідають, що звідкись прибув сюди волами і облюбував цю місцевість. Від його імені і пішла назва поселення Синьків.

Перша письмова згадка про Синьків датується 1499 роком. В ХVІ ст. Синьків було гніздом дрібної шляхти Белзької землі, а власником значився Синьковський. В дальших письмових згадках про село, починаючи з кінця ХVІ ст., спостерігається зміна кореневої голосної "и" на "е" в прізвищі власника: Синьковський на Сеньковський. Відповідно виникає і двояке написання назви села: Синьків та Сеньків (Sinkow та Sienkow). Таке різночитання траплялось майже дотепер. Останнім часом офіційно закріпилася назва Синьків.

 Важлива інформація:


Музеи