Сокаль

Місто Сокаль має багато версій щодо походження своєї назви, зокрема: від давньоруського імені або слова тюркського походження, яке пов’язане з половецьким князем Сокалом (означає «бородач», «достойник»). У староукраїнській мові слово «сокаль» уживалося в значенні «кухня», «їдальня». Тому припускають, що на території, де в давнину було засноване місто, стояла харчевня для подорожніх, від якої і пішла назва.

Сокаль вперше згадується у документах 1377 р. як місто Белзького князівства. У 1424 р. місту надано магдебурзьке право. Воно дозволяло місцевим міщанам рубати в навколишніх лісах дерева на будівельний матеріал і дрова, ловити вудкою рибу в Бузі, але з умовою, щоб в околиці однієї милі від міста не було жодної корчми.