Старий Мізунь

Село розташоване на березі річки Мізунки, яка, можливо, і дала йому назву. Поруч — невеликий бальнеологічний курорт Новий Мізунь.

Населення — понад 2800 осіб.

За переказами село було засноване у період Київської Русі як залога від нападу кочівників і звалося Старе Село. Пізніше сюди був присланий посадник князя Володимира Великого на прізвище Мізинь і село стало називатися Старе село Мізиня. В історичних документах село під своєю теперішньою назвою згадується вперше у 1578 р., а в королівській грамоті від 20 березня 1619 р. читаємо: "Сигізмунд ІІІ надає право сільським війтам, які будуть призначені замість Івана Вишка, Антраша, Грика і Петра володіти общинними землями в селі Старий Мізунь, Пшеничник, Дзинкова Воля Долинського староства, які належать нинішньому старості знатному Георгію Браницькому, а раніше знатному Прокопію Андиковичу і подає їм у володіння луки в лісі, що називаються Затулище, корчму в старому селі Мізуні, а також млин і корчму в с. Дзинкова Воля…"

У селі збереглася церква Возвиження Чесного Хреста, збудована у 1886 р.

Біля Старого Мізуня розташована гідрологічна пам'ятка природи — болото Ширковець. Через село проходить гілка давньої вузькоколійної залізниці (однієї з небагатьох, що залишилися в Україні), яка у наш час слугує і як засіб транспортування лісу, і як туристична атракція (див. "Карпатський трамвай").