В музейній експозиції Покуття представлене хатою, перевезеною зі с. Торговиця Городенківського району. Це типове житло покутян кінця ХІХ — початку ХХ століть. Воно трикамерне: хата — сіни — комора. Стіни ззовні і всередині обмазані глиною і побілені. Дах — чотирисхилий, покритий солом'яними житніми сніпками. Хата напівкурна.
Інтер'єр цього старого покутського житла продуманий до дрібниць, кожен предмет має своє місце і призначення.
Гуцульщина — один з найцікавіших районів Івано-Франківщини. Гуцульські садиби розкидані по горах і долинах далеко одна від одної. Така ізольованість, постійна загроза з боку хижих звірів змушували гуцулів обносити житло глухою загородою, що привело до виникнення своєрідного типу — гражди, замкнутої забудови з хатою, господарськими будівлями та високою загородою навколо подвір'я, викладеного камінням. В музеї експонується хата-гражда зі с. Устеріки Верховинського району. Вона побудована 1889 року і належить до типу житлових споруд: хата-хороми-хата-комора.
Бойківщина в музейній експозиції представлена традиційною хатою зі с. Поляниця Долинського району. Ця трикамерна курна хата була побудована 1878 року. В одній з кімнат оформлено експозицію школи — "дяківки". Тут також розміщені найчисленніші збірки народних тканин, вишивок та одягу.
Етнографічний район Опілля представлено на території музею садибою з хатою і стодолою середини ХІХ ст. Вони перевезені з с. Викторова Галицького району. У хаті виставлена опільська вишивка середини ХХ ст. (жіночі та чоловічі сорочки, рушники, обруси, простирадла), а також народний одяг ополян кін. ХІХ — поч. ХХ ст.
Одним із цікавих об'єктів музею є дерев'яна церква Всіх Святих. Вона побудована на початку ХХ ст. Перевезена з села Поплавники Галицького району. Церква відзначається своєрідною архітектурою, наближеною до хатнього будівництва, яка колись була поширена на всій території Галичини.