Пряшів (словац. Prešov) — місто у східній Словаччині, яке одночасно є центром Пряшівського краю та округу Пряшів. Місто з кількістю населення понад 91 тисяч осіб, розташоване в долині річок Ториса і Сечкоа, біля підніжжя гірських масивів Сланські Врхи та Шарішська Врховина.
У IX-X століттях на місці сучасного Пряшева існувало великоморавське слов'янське поселення. Після розпаду Великої Моравії територія міста входить до складу Угорського королівства. Починаючи з XII століття сюди переселяється велика кількість німецьких колоністів, які відіграли важливу роль у розвитку міста. Перша згадка про Пряшів датується 1247 роком, тоді це поселення називалося Епуріес. У 1299 населений пункт отримав статус міста і швидко став важливим ремісничо-торговим центром історико-географічної території Шаріш. У 1374 Пряшів отримує привілеї вільного королівського міста. У XVII-XVIII століттях починається індустріальний розвиток міста, чому сприяло прокладення залізничного шдяху з Пряшева до Кошиць у 1870 році. У 1918 році Пряшів входить до складу Чехословаччини. У 1948 починається подальша хвиля індустріалізації і, як наслідок, бурхливе соціально-економічного зростання міста. Сьогодні Пряшів виконує функції одного з найбільших культурно-туристичних центрів Словаччини.
Пряшів історично став центром української культури у Словаччині. У 1816 тут розмістилася Пряшівська греко-католицька єпархія. У 1850 році священником О. Духновичем було засноване «Літературноє заведеніе пряшевськоє», яке проіснувало 3 роки. У 1862 році у місті була заснована нова християнсько-культурна організація — "Общество Івана Христителя". Але несприятливі обставини й москвофільська орієнтація місцевої інтелігенції, переважно духовної, загальмувала в наступні десятиліття культурну роботу цієї організації та українського руху Пряшівщини, загалом. Незначне відродження почалося після приєднання пряшівських земель до Чехословаччини у 1919 році. У 1945 році Пряшів став офіційно визнаним центром українського населення у Чехословаччині. Була заснована Українська Народна Рада Пряшівщини, а також тут з'явилися газети «Пряшевщина», «Звезда-Зоря», журнал «Колокольчик-Дзвіночок» та діє Український народний театр. З 1951 року, замість «Пряшевщини» засновано тижневик «Нове життя», а також ілюстрований місячник «Дружно вперед» (обидва виходять українською мовою). Сьогодні Пряшів залишається найбільш впливом центром української діаспори у Словаччині.