Жилінський край

Розташований в північній частинi центральної Словаччини. Жилінський край межує з Пряшівським — на сході, Банськобистрицьким — на півдні, Тренчинським — на південному заході, з Чехією (Злінський край і Мораво-Сілезький край) — на північному заході і Польщею (Сілезьке воєводство і Малопольське воєводства) — на півночі і північному сході.

Словацьке населення в етнонаціональній структурі Жилінською краю складає 97,5%. В конфесійному складі населення частка католиків складає 75,5%, а лютеранів — 10,5%.

Територіально Жилінський край складається з 11-ти округів. Адміністративний центр — місто Жиліна з населенням близько 86 тисяч осіб.

До X століття територія Жилінського краю належала Великій Моравії. Після розпаду королівства в 907 році, Жилінські землі зазнавали впливу сусідніх племінних угруповань і лише з середини XII століття місцеві землі підпали під угорський вплив. У XIII столітті на території теперішнього Жилінського краю було збудовано багато замків для захисту від татаро-монгольських навал: Гричов, Поважськи, Кошецьки, Лєтава, Стречно (Hričov , Považský , Košecký , Lietavský , Strečniansky). Починаючи з XVI і аж до XX століття, територія сучасного Жилінського краю була складовою частиною Королівства Угорщиниа. Загалом цей край, будучи значно віддаленим від головних торгових шляхів та скупчення племінних поселень у свєму розвитку був доволі відсталим, на відміну від поселень в долині річки Дунай. Лише в кінці XIX століття, коли вздовж долини річки Ваг, до Жиліни проклали залізничну колію — розпочався стрімкий соціально-економічний розвиток краю. А вже з середини XX століття Жилінський край розвинувся як потужний промисловий регіон Словаччини.

Внаслідок історико-етнографічних процесів на території Жилінського краю сформувалися 4 історико-географічні регіони: Кисуце (Kysuce župan), Ліптов (Liptov župan), Орава (Orava župan) та Туріец (Turiec župan).

Загалом Жилінський край вважається гірським регіоном, що приналежний до Західних Карпат. Найвідоміші з гірських хребтів, що розташовані на його території є Яворники (Javorníkу), Мала Фатра (Malá Fatra) і Велика Фатра (Veľká Fatra), Оравська Магура (Oravská Magura), Хочські вершини (Chočské vrchy), Низькі Татри (Nízke Tatry) і Західні Татри (Západné Tatry). Уся територія лежить в межах басейну річки Ваг з її лівими притоками Турець (Turiec) і Райчанка (Rajčanka) та правими притоками Бела (Belá), Орава (Orava) й Кісуца (Kysuca).

 Пам'ятки архітектури та історії:
 Пам'ятки природи та природоохоронні території:
 Курорти, розваги та музеї: