Бардіїв

Бардіїв (словац. Bardejov) — місто у східній Словаччині, яке є центром однойменного округу Бардіїв. Населений пункт з кількістю населення понад 33 тисяч осіб, розташовний в долині річки Топля на південних схилах Низьких Бескидів, поблизу кордону з Польщею.

Перші письмові згадки про місто датовані 1241 роком. В "Літописі руському" розповідається про те, як Данило Галицький "йшов з Угрів до Ляхів" через "Бардейов". Довгий час місто входило до складу Галицько-Волинської держави і лише у 1321 році Бардіїв увійшов до територій Угорської держави. Проте і далі цією землею володіли переважно роди руського походження: Богати, Сударі, Старі. В період з 1393 по 1414 рік власником Бардіїва був Федір Коріятович , а з кінця XVI століття і до 1601 року — Ілля Острозький. Одим з найвизначніших етапів економічного розвитку міста відбувся у XV столітті, коли міщани розбагатіли переважно завдяки виробництву полотна. В цей час Бардіїв став центром торгівлі і ремесел. В самому місті та околицях розташувалися лікувальні санаторії, млини, пивний та цегельний заводи, бойні та міські ваги. З XVI століття на Бардіїв обрушилися епідемії, війни, пожежі після чого у місті почався соціально-економічний занепад. Після Другої світової війни влада Чехословаччини стала знову розвивати місто. Під час індустріалізації також багато уваги було приділено відновленню історичних пам'яток Бардіїва. У 1986 році місто отримало Європейську премію за реставрацію історичних пам'яток і було внесене до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Окрім старої забудови міста, Бардіїв відомий одним з найдавніших та найвизначніших курортів Словачиини — "Бардейовські Купелє". Перша письмова згадка про нього датується 1247 роком , коли угорський король Бела IV подарував територію нинішнього курорту з місцевими джерелами місту Бардіїв. Аж до XV століття немає точних даних про "Бардейовські Купелє", але хороша репутація курорту поширилася дуже швидко, і вже в 1505 році тут побудували перші кабіни для купання хворих. У 1777 році поблизу джерел споруджено цегляний будинок з 12 номерами для затишного відпочинку хворих. Згодом "Бардейовські Купелі" почали відвідувати угорські і польські дворяни, що відіграло значну роль у розвитку курорту.

В кінці XVIII століття "Бардейовські Купелі" включили в ряд найчастіше відвідуваних курортів Угорщини. Бардейовську воду почали наливати і експортувати не тільки в Будапешт, а й у Варшаву, Берлін і Франкфурт. Звістки про курорт ширилися всією Європою, тому крім відвідувачів з недалеких селищ, сюди приїжджали й відомі особистості: австро-угорський імператор Йозеф II (1783), дружина Наполеона — Марія Луїза (1809), російський цар Олександр I (1821) , польська королева Марія Казімєра Собєська (дружина польського короля Яна III Собєського). У 1895 році тут лікувалася дружина імператора Франтішека Йозефа I, імператриця Єлизавета, відома як Сіссі, статуя якої височить у курортному парку. У першій половині XIX століття в "Бардейовських Купелях" побудували новий просторий курортний і кілька житлових будинків. Вже тоді в лікувальних цілях тут використовували воду з 13 мінеральних джерел.

 Джерела мінеральних вод Бардіїва:
Варто відвідати:

Пам'ятки архітектури

  • Базиліка св. Егідія (XIII-XIV ст.)
  • Дерев'яна церква Опіки Пресвятої Богородиці (1730)
  • Дерев'яна церква св. Мікулаша (1775)
  • Комплекс будівель колишніх єврейських лазень і синагог (XVIII ст.)
  • Міська ратуша (XVI ст.)

Курорти

  • Гірсько-лижний курорт "Регетовка"
  • SPA-курорт "Бардейовскі Купелє"
Фотогалерея
більше