Банська Штявниця

Банська Штявниця (словац. Banská Štiavnica) — місто в центральній Словаччині, яке є центром однойменного округу Банська Штявниця. Населений пункт з кількістю населення близько 10 тисяч осіб, розташований біля підніжжя гірського масиву Штявницькі Врхи.

Зараз місто Банська Штявниця є популярним серед туристів, але до того — воно мало історію промислового й шахтарського поселення. Видобуток корисних копалин почалася тут ще в III столітті до н. е., ймовірно кельтами. Перша письмова згадка датується 1156 роком, де Банська Штявница описується як шахтарське містечко. У літописах 1217 року згадується про видобуток срібла на околицях поселення. В 1238 Банська Штявница отримує міські права.

Починаючи з XIII ст. тут оселяються німецькі колоністи з Тіролю та Саксонії. У 1443 місто потрапило в зону дії сильного землетрусу, який майже повністю знищив Банську Штявницю. У середині XV століття у відновленому поселенні будуються фортифікаційні споруди: Старий і Новий Замок, які мали відбивати напади турецьких загарбників. У 1627 році Банська Штявниця отримала світову славу, оскільки саме тут, вперше за всю історію гірництва, при видобутку корисних копалин були використані вибухові речовини. У 1735 в Банській Штявниці виникає перша в Угорщині Гірнича Школа, а в 1763 вищий навчальний заклад — Гірнича Академія. У 1782 році Банська Штявниця була третім найбільшим містом Угорщини після Братислави і Дебрецена. Починаючи з XVIII ст. місто почало поступово втрачати своє промислове значення.