Кременец

Третє за велелюдністю місто Тернопільщини (населення — майже 25 тис. осіб). Майже половина території міста озеленена, а навколо — гори. Обласний центр розташований на відстані майже 70 км.

Назва міста найймовірніше походить від кременя — мінералу, якого на території є чимало. Слід зазначити, що автентичною назвою була Крем'янець, а сучасна уже полонізована. У часи УНР зустрічається також Кремінець.

Існує кілька різних варіацій щодо року заснування міста: найдавніша — 1064 р. Перша писемна згадка про Крем'янець є у Галицько-Волинському літописі і датується 1227 р.

Місто стояло на шляху татаро-монголів, а їхні напади (зокрема найбільші у 1241, 1255 рр.) були безуспішними. Однак у 1259 р. місцеву фортецю таки було розібрано.

Протягом XIV-XV ст. за місто змагалися королівства Польське, Литовське й Угорське. Майже два століття від 1382 р. тут діє литовський лад, а далі — польський. Магдебурське право місто отримало у 1438 р. Його розвитку сприяло й панування тут дружини Сигизмунда І королеви Бони, яка дарувала місту різноманітні привілеї.

Починаючи з XVІ ст. Кременець був центром ремесла й торгівлі, на початку наступного століття — культурного і релігійного життя Волині. Починаючи зі середини XVІІ ст. Кременеччина спустошується через постійні воєнні дії, з 1795 р. стає частиною Російській імперії.

Визнання високого науково-культурного рівня Кременця на початку ХІХ ст. засвідчує його тодішній псевдонім — Волинські Афіни.

Українським місто стає протягом 1918-1919 рр., з 1921 р. — польським. У 1939-1941 рр. Кременець — місто СРСР, до 1944 р. тут панували німці, які були витіснені Червоною армією. Після незалежності України Кременець — районний центр.

У Кременці народилися: український композитор Михайло Вериківський, музикант Ісаак Стерн. Найбільше уваги приділено пам'яті польського поета Юліуша Словацького: тут встановлено погруддя митця, діє Літературно-меморіальний музей з його іменем, є навіть скелі Словацького.

Кременець зберіг цікаву і вельми багату архітектурну спадщину. Тут також розташовані санна траса, лижні трампліни, кілька акрополів.

 Важлива інформація:

Фотогалерея
 Свято-Богоявленский женский монастырь (XVII в.)  Иезуитский коллегиум (1771)  Иезуитский коллегиум (1771)  Иезуитский коллегиум (1771)  Иезуитский коллегиум (1771)  Костел св. Станислава (1854-1857)  Николаевский собор (XVI-XVIII вв.)  Келии Николаевского собора (XVI-XVIII вв.)  Церковь Воздвижения Честного Креста (1889), деревянная  Церковь Воздвижения Честного Креста (1889), деревянная  Церковь Покрова Пресвятой Богородицы, ранее — Полковая церковь (1902-1905)  Церковь Покрова Пресвятой Богородицы, ранее — Полковая церковь (1902-1905)  Церковь Покрова Пресвятой Богородицы, ранее — Полковая церковь (1902-1905)  Руины замка (кон. ХІІІ-XVI вв.)  Руины замка (кон. ХІІІ-XVI вв.)  Руины замка (кон. ХІІІ-XVI вв.)  Руины замка (кон. ХІІІ-XVI вв.)  Руины замка (кон. ХІІІ-XVI вв.)  Руины замка (кон. ХІІІ-XVI вв.)  Руины замка (кон. ХІІІ-XVI вв.)  Руины замка (кон. ХІІІ-XVI вв.)
больше
 Руины замка (кон. ХІІІ-XVI вв.)  На подъезде к Кременецкому замку  Магистрат (ХІХ в.)  Дом «Близнецы» (XVII-XVIII вв.)  Казацкий дом (XVIII в.), деревянный  Казацкий дом (XVIII в.), деревянный  Улица Ю. Словацкого (на заднем плане - замок)  Жилой дом (XIX в.)  Панорама города  Панорама города  Памятник Т.Г. Шевченко на территории иезуитского коллегиума (1771)
Музеи
Достопримечательности