Верховинський район

Район утворено у 1966 році. Районний центр — Верховина. До найдавніших поселень відносяться села Красноїлля (стара назва Дідушкова річка), Довгополе, Криворівня.
Верховинський район — єдиний адміністративний район області, який повністю розташований на території карпатської гірської системи, в межах Гуцульських Карпат (Чивчини, Чорногора, Гринява). По Чивчинському хребту довжиною 45 км проходить державний кордон з Румунією.

А ще цікаво буде дізнатися...

Села Буркут, Голови, Довгополе, Красноїлля, Криворівня відомі тим, що тут відпочивали та лікувалися Леся Українка, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник та інші.

Село Буркут також є цікавим тим, що раніше там був бальнеологічний курорт. Від початку XIХ ст. буркутську воду розливали у скляні пляшки з порцеляновою накривкою і рельєфним написом "Burkut". Існували навіть попередні контракти про експорт цієї води до Одеси, Криму і навіть на Близький Схід.
Вважається, що найкращі часи Буркут-курорт пережив у 20-і роки XIХ сторіччя, коли село опинилося у володінні панської Польщі. Тоді було збудовано 18 вілл, відновлено функціонування курорту (буві зруйнований під час Першої світової війни) і налагоджено бутилювання мінеральної води в скляну тару. З початком Другої світової війни Польща припинила своє існування, і курорт зник разом з нею. Зараз цей населений пункт називають "мертвим" через те, що з 2008 р. село не має жодного постійного жителя.

Гуцульський край справив велике враження на Коцюбинського і він написав повість "Тіні забутих предків", а через півстоліття саме тут зняв свій відомий фільм з такою ж назвою геніальний режисер Сергій Параджанов. Зараз у Верховині працює музей фільму.

У с. Красноїлля (1906-1912 рр.) жив український письменник Гнат Хоткевич, де він написав повісті "Камінна душа", "Довбуш" та ін. Саме в цьому селі ним був створений відомий за межами України аматорський Гуцульський театр. Сьогодні тут відкрито музей Гната Хоткевича.

Завдяки недоступності гір, протягом багатьох століть на територію, де проживають гуцули (етнічна група українських горян, що заселяє всю територію Верховинського району) не змогла вплинути цивілізація з її урбанізованим суспільством. Тут зберігається багато цікавих звичаїв, традицій, фольклорних обрядів, переказів народних казок і легенд. Щоб пересвідчитись в цьому достатньо відвідати Верховину в дні Різдв'яних свят, на Великдень, на Першу пречисту (свято Успіня Пресвятої Марії Богородиці 28 серпня є храмовим святом для верховинців) чи на Зелені свята (Свята трійця).

Особливий інтерес для любителів туристських подорожей становить третя вершина Українських Карпат — гора Піп Іван (2022м) з руїнами метеорологічної обсерваторії на самій вершині (згадується у романі "Дванадцять обручів" Ю.Андруховича). В одному з льодовикових карів на схилах гори розташувалося високогірне озеро з ласкавою назвою Марічейка.

Фешенебельних готелів і приватних пансіонатів в Верховинському районі поки що немає. З організацій, які найбільш активно займаються обслуговуванням туристів, є районний осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Цей вид туризму на Україні помилково вважається новим, проте перші "літникарі" (так називали тоді туристів) з'явились на теренах Гуцульщини ще в позаминулому столітті. Багато з них проводили свої вакації (відпустки) в гуцульських оселях, і за декілька літніх місяців встигали пішки і верхи на конях відвідати чи не всі навколишні гори.

Варто відвідати:

Культові споруди

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1719) з дзвіницею (1818), с. Криворівня
Миколаївська церква (1867), дерев'яна; с. Барвінків
Церква Успення cв. Анни (1872), дерев'яна; с. Бистрець
Троїцька церква (1882), дерев'яна; пам'ятним також є хрест біля церкви на честь скасування панщини та могила cічових стрільців; с. Верхній Ясенів
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1849), дерев'яна з дзвіницею; с. Білоберізка
Церква Усікновення глави Йоана Предтечі (1872) з іконостасом, дерев'яна; с. Зелене
Церква св. Петра і Павла (1843), дерев'яна, дзвіниця; с. Красноїлля
Вознесенська церква (1938), дерев'яна; с. Устеріки
Михайлівська церква (1872), дерев'яна; с. Довгопілля
Михайлівська церква (1872), дерев'яна; с. Черемошна

Архітектурні пам'ятки

Руїни обсерваторії (1938)
Розташовані на вершині Піп Іван (або Чорногора) на висоті 2028 м.
Через обмерзання зовнішніх стін взимку снігом і льодом поляки назвали її "Білим слоном".
Будинок династії священиків Бурачинських-Волянських у с. Криворівня

Пам'ятки природи

Гора Довбушанка з глибокими кам'яними Довбушевими Коморами на вершині. Тут також є геологічна пам'ятка природи державного значення "Скельний коридор Довбушанки".
Гора Писаний Камінь — величезні брили пісковика, що складаються з каменів висотою 2-3 м і тягнуться ланцюгом біля 80 м, виростаючи у масивні моноліти висотою до 20 м, верх яких утворює горизонтальну площину.

Мінеральні джерела
У районі є понад 100 джерел мінеральних вод, у т.ч. багато сірководневих джерел, які не мають назви. В смт Верховина та с. Буркут міститься 10 досліджених джерел. Вуглекислі води мають поширення в південній частині області, у межах Верховинського району в басейні Чорного Черемошу. За складом і властивостями вони близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел "Нарзан" і "Боржомі". Діють свердловини мінеральної води "Верховинська" (смт Верховина) та сірководневої води (с. Кривопілля).

Урочища Гаджина та Кедроватий
Розташовані на північному мегасхилі Чорногори. На кам'янистих схилах, зайнятих смерековими лісами, зберігся єдиний у цьому масиві осередок реліктової сосни кедрової європейської. Вище від смерекових лісів на висоті 1600-1850 м сформований субальпійський рослинний пояс з гірської сосни (жерепа), зеленої вільхи (лелеча) та ялівцю сибірського. Тут поширені також чорничники, альпійські луки тощо.

Музеї

Музей ім. Р. Кумлика, смт Верховина
Музей гуцульської магії, смт Верховина
"Тіні забутих предків", смт Верховина
"Хата-стая", смт Верховина
Музей Гуцульщини, смт Верховина
"Гуцульська ґражда", с. Криворівня
Літературно- меморіальний музей І. Франка, с. Криворівня
Музей-садиба М. Грушевського, с. Криворівня
Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини, с. Криворівня
Музей Параски Плитки-Горицвіт, с. Криворівня, присілок Грашпарівка
Музей прикладного мистецтва, с. Ільці

Маршрути для походів:

На гору Піп Іван (Чорна гора) через озеро Марічейка
Маршрут проходить найвищим в Україні хребтом — Чорногорою. Упродовж маршруту цікавими для огляду об'єктами будуть: альпійське пасовище, високогірне озеро, руїни польських будівель, заповідний ліс.
с. Зелене (Шибене) — устя ріки Погорілець — полонина Веснарка — оз. Марічейка — г. Піп Іван (Чорна Гора, 2028 м) — полонина Шешорська — оз. Марічейка — село Зелене (Шибене).
Відстань 21 км, перепад висот 1130 м
На гору Піп Іван (Чорна гора) через гору Вухатий Камінь
Маршрут проходить найвищим в Україні хребтом — Чорногорою. Цікавими об'єктами для огляду будуть: альпійське пасовище, каскади водоспадів, форми вивітрювання чорногірських пісковиків, руїни польської обсерваторії.
с. Берестечко (Дземброня) — схил г. Вухатий Камінь — г. Піп Іван (Чорна Гора, 2028 м) — г. Смотрич (1898 м) — полонина Смотрич — с. Берестечко (Дземброня).
Відстань 24 км, перепад висот 1230 м
На гору Шпиці
Маршрут веде до однієї з наймальовничіших вершин хребта Чорногори. Упродовж переходу можна оглянути скелясті шпилі гори Шпиці, субальпійську рослинність, кам'яні розсипи.
с. Бистрець — полонина Гаджина — г. Шпиці (1863 м) — підніжжя г. Велика Маришевська (1567 м) — с. Бистрець.
Відстань 20 км, перепад висот 1050 м
На гору Кострич
Маршрут проходить хребтом Кострича. Цікавими для огляду об'єктами будуть полонинські будівлі, гірські вершини, смерекові праліси.
с. Бистрець — полонина Псарівка — г. Кострич (1544 м) — с. Великий Ходак.
Відстань 13 км, перепад висот 700 м
На гору Крента
Маршрут проходить Гринявами і Чивчинами. Упродовж переходу можна оглянути обширні гірські полонини з полонинським господарством.
смт Верховина — полонина Крента — г. Крента (1359 м) — с. Берестечко (Нижня Дземброня).
Відстань 19 км, перепад висот 740 м
На перевал Буковець через гору Ґреґіт
Маршрут проходить Покутсько-Буковинськими Карпатами. Цікавими об'єктами впродовж маршруту будуть: віддалене гуцульське село, кам'яні розсипи на вершинах г. Ротило і г. Грегіт, покутські полонини, смерекові ліси.
с. Волова — присілок Ротундул — г. Ротило (1483,2 м) — г. Грегіт (1472,0 м) — урочище Бубки — г. Чорний Грунь (1387 м) — г. Ігрець (1311 м) — перевал Буковець (810 м).
Відстань 18 км, перепад висот 680 м
На гору Біла Кобила
Маршрут проходить Покутсько-Буковинськими Карпатами. Упродовж переходу можна побачити найвисокогірніший присілок Верховини, нагромадження кам'яних брил, Довбушеву могилу, водяне валило.
смт Верховина — с. Віпче — присілок Великий Присліп — г. Біла Кобила (1476,3 м) — с. Бережниця.
Відстань 19 км, перепад висот 870 м
На гору Писаний Камінь
Маршрут проходить Покутсько-Буковинськими Карпатами.
с. Криворівня — г. Ігрець (1311,8 м) — перевал Буковець (810,3 м) — г. Копилаш (1150 м) — г. Писаний Камінь (1221,4 м) — с. Верхній Ясенів.
Відстань 24 км, перепад висот 740 м
На хребет Довбушеві Комори
Маршрут проходить Покутсько-Буковинськими Карпатами. Упродовж переходу можна оглянути скельний коридор, камінь-колиску, кам'яні печери, музей "Гуцульська ґражда".
смт Верховина — присілок Слупійка — хр. Довбушеві Комори — присілок Заріччя — с. Криворівня.
Відстань 14 км, перепад висот 680 м
маркований жовтим

Важлива інформація:

Служба	Адреса	Телефон
Селищна рада		+38 (03432) 2-14-48
Центральна районна лікарня	вул. Невестюка, 3	+38 (03432) 2-10-65, 2-12-65
Районна поліклініка	вул. Жаб'ївська, 10	+38 (03432) 2-19-33
Аптеки	вул. І. Франка, 9 вул. Жаб'євська, 10 а вул. Франка, 33	+38 (03432) 2-21-51 +38 (03432) 2-14-95
Гірська пошуково-рятувальна служба		+38 (067) 342-04-96
Пожежна частина	вул. Жаб'євська, 74	+38 (03432) 2-12-01
Пошта	вул. І. Франка, 107 а, вул. Шевченка, 6	0 800 500 609, +38 (03432) 2-10-04 +38 (050) 600-17-47
Телефонна довідка		+38 (034) 991-09-11
Швидка медична допомога	вул. Невестюка, 2	+38 (03432) 2-16-03