Пряшів

Пряшів (словац. Prešov) — місто у східній Словаччині, яке одночасно є центром Пряшівського краю та округу Пряшів. Місто з кількістю населення понад 91 тисяч осіб, розташоване в долині річок Ториса і Сечкоа, біля підніжжя гірських масивів Сланські Врхи та Шарішська Врховина.

У IX-X століттях на місці сучасного Пряшева існувало великоморавське слов'янське поселення. Після розпаду Великої Моравії територія міста входить до складу Угорського королівства. Починаючи з XII століття сюди переселяється велика кількість німецьких колоністів, які відіграли важливу роль у розвитку міста. Перша згадка про Пряшів датується 1247 роком, тоді це поселення називалося Епуріес. У 1299 населений пункт отримав статус міста і швидко став важливим ремісничо-торговим центром історико-географічної території Шаріш. У 1374 Пряшів отримує привілеї вільного королівського міста. У XVII-XVIII століттях починається індустріальний розвиток міста, чому сприяло прокладення залізничного шдяху з Пряшева до Кошиць у 1870 році. У 1918 році Пряшів входить до складу Чехословаччини. У 1948 починається подальша хвиля індустріалізації і, як наслідок, бурхливе соціально-економічного зростання міста. Сьогодні Пряшів виконує функції одного з найбільших культурно-туристичних центрів Словаччини.

Пряшів історично став центром української культури у Словаччині. У 1816 тут розмістилася Пряшівська греко-католицька єпархія. У 1850 році священником О. Духновичем було засноване «Літературноє заведеніе пряшевськоє», яке проіснувало 3 роки. У 1862 році у місті була заснована нова християнсько-культурна організація — "Общество Івана Христителя". Але несприятливі обставини й москвофільська орієнтація місцевої інтелігенції, переважно духовної, загальмувала в наступні десятиліття культурну роботу цієї організації та українського руху Пряшівщини, загалом. Незначне відродження почалося після приєднання пряшівських земель до Чехословаччини у 1919 році. У 1945 році Пряшів став офіційно визнаним центром українського населення у Чехословаччині. Була заснована Українська Народна Рада Пряшівщини, а також тут з'явилися газети «Пряшевщина», «Звезда-Зоря», журнал «Колокольчик-Дзвіночок» та діє Український народний театр. З 1951 року, замість «Пряшевщини» засновано тижневик «Нове життя», а також ілюстрований місячник «Дружно вперед» (обидва виходять українською мовою). Сьогодні Пряшів залишається найбільш впливом центром української діаспори у Словаччині.

Варто відвідати:

Сакральна архітектура

  • Греко-католицький собор Іоана Хрестителя (XVII ст.)
  • Євангелістська церква св. Трійці (XVII ст.)
  • Костел св. Мікулаша (1347)
  • Ортодоксальна синагога (1898)
  • Сакральний історико-архітектурний комплекс "Голгофа" (XVII-XVIII ст.)
  • Синагога (XVIII ст.)
  • Скульптура Богородиці (1751)
  • Францисканський костел (1380, 1708-1718)

Фортифікаційні споруди

  • Ковальський бастіон (XV ст.)
  • Флоріанська брама (XV ст.)

Палаци

  • Палац греко-католицького єпископа (XVII ст.)
  • Палац Дем'ята Амосова (1640-1642)
  • Палац Кобучинських (XVIII ст.)
  • Палац Ракоші (XVI ст.)

Інші пам'ятки архітектури та історії

  • Банк "Босаков" (1923-1924)
  • Будинок з чорним орлом (XVI ст.)
  • Будинок з ковзанкою (XIX ст.)
  • В'язниця Карафова (1504 – 1509)
  • Жупний будинок (XVIII ст.)
  • Лютеранський коледж (XVII ст.)
  • Міська ратуша (XVI ст.)
  • Стара міська школа (XV ст.)
  • Фонтан Нептуну (XIX ст.)

Музеї

  • Краєзнавчий музей
Фотогалерея