Красічин

Красічин — це одне з найвідоміших сіл Підкарпатського воєводства. У XV столітті, коли власником села був поміщик Якуб з Сєціна, воно називалось Сьлівніца. Згодом населений пункт перейшов у власність його сина Станіслава Красіцького, що й стало причиною зміни назви Сьлівніци на сучасну — Красічин (у 1602 році).

Славиться Красічин передусім замково-палацовим комплексом, однією з найцінніших ренесансних пам'яток архітектури у Польщі. На зображенні плану Красічинський замок має форму неправильного чотирикутника по кутах якого розташовані оборонні циліндричні вежі. Кам'яний замок типу "бастея" збудував приблизно у 1580 році Станіслав Красіцький, на місці попередньої дерев'яно-земельної форталіції (двір заможного шляхтича оточений довкола, чотирикутним муром, ровом та валом з палісадом, укріпленим по кутах кам’яними баштами, а також оборонною в’їздною брамою). Кардинальну перебудову замку під кінець XVI - на початку XVII на резиденцію типу «palazzo in fortezza» провів син Станіслава Красіцького — каштелян львівський, воєвода подільський Мартин.

Мартин Красіцький не мав спадкоємців і замок у 1642 році перейшов до його племінника, каштеляна перемишльського Констянтина Красіцького, який мав великі борги і занедбав палац. Далі намісниками фортифікаційної споруди були Юрій і Олександр Красіцькі, на яких закінчилась чоловіча лінія роду. З 1724 року замком володів підстолій литовський, генерал подільської землі Ян Тарло, який провів його ремонт. Через політичні погляди Яна Тарло у 1726 році замок пограбувало і сплюндрувало російське військо, зруйнувавши Папську вежу. Споруда більше не повернувся до давньої величі. Тарло до своєї смерті частково відновив будівлі замку, який у 1751 році перейшов у володіння Людовики Потоцької з Мнішеків. Вона продовжила відновлення замку, у ході якого затинькували сграффіто на мурах.

Надалі замок переходив з рук у руки, поки у 1835 році його не купив князь Лев Сапіга, перетворивши на родинну резиденцію. Він відновив призамковий парк, де на честь народження його синів садили дуби, а дівчаток — липи. Архітектор з Відня В. Енґерт провів реставрацію приміщень палацу, які постраждали внаслідок пожежі 1852 року. Задля проведення відновлення замку Сапіги зайшли у великі борги. Реставрація мала на меті відновити зовнішній вигляд споруди, а також реконструювати прилеглу до неї територію. Відбудову призупинила І Світова війна, коли було пошкоджено дахи і лоджію замку. З вересня 1939 по червень 1941 року у замку знаходилась військова частина Червоної армії. За цей час було повністю знищено внутрішній декор приміщень, вивезено усі меблі, сплюндровано родинні каплицю і гробівець. Нова реставрація зовнішніх мурів замку розпочалась у 1963 році і триває донині. За словами реставраторів, відновити повністю старий декор і умеблювання приміщень після радянської окупації Підкарпаття неможливо.

Сьогодні біля замку знаходиться чудовий парк, у якому зростають багато цікавих з естетичного та ботанічного поглядів дерев і кущів. В інтер'єрах Красічинського замку функціонують елітний готель, ресторан та винарня. В Красічин приїжджає багато туристів не лише для того, щоб відвідати замок, але й взяти участь у багатьох цікавих культурно-мистецьких заходах, які протягом року відбуваються тут: лицарські турніри, концерти, фестивалі, художні і фотографічні виставки тощо.