Соляна копальня в місті Вєлічка — це одне з найстаріших родовищ кам’яної солі у Європі, яке розроблялося з XIII по XX століття. Копальня відображає розвиток методів і технологій видобутку солі протягом семи століть. Підземні коридори і галереї музею-санаторію розташовані на семи підземних рівнях, глибина яких складає від 57 м до 198 м. Загальна довжина підземних ходів шахти становить понад 200 км. З 1978 року соляна копальня входить до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні вона виконує функції музею та санаторію для оздоровлення людей зі захворюваннями дихальних шляхів. Вєліцька копальня солі є однією з найвизначніших пам'яток природи та промисловості не лише Польщі, але й цілої Європи.
Після закінчення промислової розробки у 1996 році персонал шахти був переорієнтований на створення туристичних підземних трас, відновлення старих виробок і камер, забезпечення їх стійкості й безпеки, реставрацію давніх гірничих машин і обладнання. Зараз надходження від туризму багаторазово перевищують прибуток від промислового використання шахти в останні десятиріччя. На сьогодні в копальні зареєстровано 194 км гірничих виробок та 2040 підземних камер. Відвідання старої частини шахти розпочинається спуском по стовбурі "Данилович" (збудований у 1635–1642 роках) дерев’яними сходами з 394 сходинок, що ведуть до І-го горизонту "Боно" (64 м глибини).
Окрім туристичного огляду, вєліцька копальня солі також пропонує саноторно-лікувальні послуги. На глибині 135 м у шахті функціонує санаторій зі специфічним підземним соляним мікрокліматом. При температурі трішки вищій за 10 °С і відносній вологості повітря 74-90% у підземному повітрі утворюється лікувальний аерозоль, який допомагає людям у лікуванні алергічних захворювань, бронхіальної астми та інших хвороб дихальних шляхів.