Найбільше та найвідоміше озеро у Татрах. Розташоване в польській частині цього гірського масиву біля підніжжя Мєньґушовських вершин, у долині Риб'ячого Потоку, на висоті 1395 м. Максимальна глибина озера становить 50,8 м. Це одне з небагатьох озер у Татрах, куди форель потрапила природним чином, а не внаслідок господарської діяльності людини. Навколо Морського Ока росте карликова сосна і величні кам'яні сосни. На берегах водойми зростає ряд рідкісних у Польщі видів рослин.

На півночі від озера Морське Око розташований туристичний притулок, який є одним з найстаріших і найкрасивіших курортів у Татрах. Названа будівля іменем Станіслава Сташіца, який у 1805 році досліджував водойму. Неподалік розташований ще один туристичний притулок, побудований у 1890 році, який раніше використовувався як будинок для погоничів. Ці будівлі є відправними пунктами для піших мандрівок на вершини Риси, Мєньґушовєцка Пшеленч под Хлопкєм і Шпіґласова Пшеленч. Вверх по хребті у південному напрямку від Морського Ока розташована ще одна відома у Татрах природна водойма — Чорний Став. Понад цими двома озерами здіймаються такі гірські вершини:

• зі сходу: Сєдем Ґранатув (1915 м), Жабі Щит Ніжні (2098 м), Жабі Мніх (2146 м), Жаб'я Лялька (2095 м), Ніжнє Риси (2430 м);
• з півдня та південного сходу: Риси (2503 м - у Словаччині і 2499 м у Польщі) — найвища вершина Польщі, Жабі Конь (2291 м), Жаб'я Турня Мєнґушовєцька (2336 м), Воловий хребет, Казальніца Мєнґушовєцька (2159 м), Мєнґушовєцький Щит Чарни (2410 м), Мєнґушовєцький Щит Посьредні (2393 м), Мєнґушовєцький Щит Вєлькі (2438 м), Цубрина (2376 м), Мніх (2070 м)
• зі заходу: Шпіґласовий Вєрх (2172 м), Мєдзяне (2233 м), Опальоний Вєрх (2115 м)

Перша згадка про Морське Око датується 1575 роком, коли король Владислав IV надав поміщику Владиславу Новобільському право на користування пасовищами біля водойми. З 1824 по 1933 рік озеро перебувало у приватній власності представника австрійського уряду Емануеля Голомача. Для туризму Морське Око було відкрито на початку XIX століття. Назва озера є перекладом німецького слова Meerauge. "Морськими очима" татранські озера називали німецькі колоністи, які потрапили сюди зі Спішу. До 1650 року водойма називалася Білим ставом.

Відстань між Закопаним та Морським Оком становить близько 25 км, тому для того, щоб потрапити до пам'ятки необхідно спочатку доїхати громадським транспортом до села Паленіца Бялчанська, а звідти пішки йти близько 2,5 годин вздовж туристичного маршруту. Для того, щоб обійти навколо озера по берегу необхідно близько 50 хвилин.