Новий Санч

Новий Санч географічно розташований на плоскому дні Сандецької котловини в долинах річок Дунаєц і Камєніца Навойовська. Найстаріша частина міста розташована на підвищенні між руслами обох річок, що в давнину створило для населеного пункту природні оборонні умови. Саме цей факт врахував король Вацлав ІІ перед тим, як засновувати тут поселення. У давнину розташування Нового Санчу у Сандецькій котловині створювало умови певної ізоляції його від інших населених пунктів регіону, аж поки в епоху Середньовіччя не був прокладений торговий шлях, що пролягав півднем Європи. Це сприяло розвитку міста як важливого торгового центру на території Малопольського воєводства. Особливо щільні торгові відносини Новий Санч мав з містами Угорщини.

Датою заснування Нового Санчу вважається 8 листопада 1292 року. У XIV столітті в населеному пункті за наказом короля Казимира Великого було побудовано замок та оборонні мури. У фортифікаційній споруді протягом багатьох історичних епох відбувалися зустрічі польських вельмож з вельможами інших народів. В середньовічну епоху місто зазнало декілька підтоплень, пожеж та епідемій хворіб через що планування та архітектурний вигляд Нового Санчу часто мінявся.

У XVII столітті Новий Санч захопили шведські війська. Одним з найвідоміших подвигів Новосандеччини, яким гордяться місцеві мешканці, є історія про звільнення Нового Санчу від загарбників під проводом братів Вонсовичів та військових формувань Ґабріела Войніловича. З цією події у Польщі почався період народного протистояння з метою звільнення польських земель від скандинавських загарбників з півночі. Бої під Новим Санчем тривали тринадцять днів і в кінцевому результаті прогнали шведів з Малопольських земель. 3 січня 1656 року король Казимир, перебуваючи з візитом у Кросно, видав грамоту-подяку мешканцям Нового Санчу за оборону польської землі.

В 1770 році, перед Першим поділом Польщі, влада Австрії захопила територію Новосандеччини, а місту Новий Санч була надана нова німецькомовна назва Neu Sandez. Під час Першої світової війни населений пункт тимчасово було окуповано російськими військами (1914-1915 роки), а згодом коаліцією центральноєвропейських держав. До складу Речі Посполитої місто увійшло у 1918 році. 31 жовтня 1918 у Новому Санчі вперше за історію незалежності Польської держави місцевим оркестром був виконаний музичний твір "Мазурка Домбровського", який згодом став національним гімном Польщі. Ця подія також є предметом неабиякої гордості для мешканців цього міста. 6 вересня 1939 року Новий Санч було окуповано німецькими військами. Згодом, протягом майже усього воєнного періоду місто виконувало функцію проміжного пункту для передислокування військових потуг організованої у Франції та Англії польської армії на територію Угорщини. Через 30 років після війни, у період з 1975 по 1998 рік, місто було центром Новосандецькго воєводства, яке розформувалось внаслідок адміністративної реформи у 1999 році.

Сьогодні Новий Санч є одним з популярних туристичних центрів Малопольського воєводства. Серед найвизначніших пам'яток архітектури, які розташовані тут, слід згадати про резиденцію Любомирських (XVII ст.), руїни королівського замку (1350–1360), базиліку св. Маргарити (XIV-XVI cт.), костел Святого духа і монастир єзуїтів (XV ст.) тощо. Популярним серед туристів, які відвідують місто є Новосандецький скансен, де представлена історико-архітектурна та культурно-етнографічна спадщина таких етнічних груп як сандецькі ляхи, західні погоряни, сандецькі горяни і надпопрадські лемки.