Юрко Кох розповідає про проект: "Завдяки львівському дощеві та недоброякісній радянській "щикатурці" нам відкриваються нашарування недавніх цивілізацій. Мов ретро-фільми, де можна побачити й почути людей, які розмовляли німецькою, польською, ідишем, вірменською або українською мовами. З-під тиньку можна розгледіти назви екзотичних страв, а відтак - навіть відчути запахи міжвоєнних обідів...

Сучасні ж "єврофасади" часами виглядають так, як спотворені невдалими пластичними операціями обличчя красунь - із ботоксом та дешевою косметикою.

І якщо відчистити всі блоки русту ві Львові та навколишніх містечках і переписати всі слова на них, то укладеться величезна книга знаних та незнаних слів. Аж хочеться крикнути: "Галичани! Відшкрябаймо нашу спільну пам'ять!..".

А по тому цілком спокійно задекларувати початок нового малярського проекту "Стінопис Leopoliensis", інспірованого арт-директором кав'ярні "Штука" п. Євгеном Булавіним, і додати, що художник має далекосяжний намір віднайти під шарами тиньку значно більше усього цікавого, аніж заявлено у цьому анонсі".