Що варто відвідати у Закопаному

  • Вершини Ґубалувка і Буторовcький Вєрх

    Екскурсія на гірські вершини Ґубалувка (1126 м) і Буторовcький Вєрх (1160 м) — це чудовий спосіб познайомитися з краєвидом на місцевість, де розташований курорт Закопане. Потрапити на Ґубалувку можна за допомогою фунікулера, який місцеві мешканці називають «ґубалувським трамваєм». Дістатися до нижньої станції фунікулера можна пішки з центру міста. Для цього слід піти вниз по центральній вулиці курорту Крупувка (Krupuwka) і минути закопанський ринок. Звідти починається підйом на вершину. Довжина фунікулерної дороги становить 1338 м, а перепад висот — 299 м. Від Ґубалувки живописною дорогою з видом на Татри можна дістатися до другої вершини, звідки відкривається чудова панорама на місцеві ландшафти, Буторовcький Вєрх.
    Адреса: на північний захід від міста
  • Водоспад Сіклава

    Найбільший водоспад на території Польщі, який утворився в руслі високогірного водотоку Розтока. Висота падіння каскадів Сіклави у різних місцях коливається від 64 до 70 м. Ця пам'ятка природи є однією з найпопулярніших в околицях міста-курорту Закопане ще від початку ХІХ століття. Біля водоспаду Сіклава проходить зелений туристичний маршрут, який починається поблизу порогів Міцевича.
    Адреса: Високі Татри, поблизу долини П'яти польських ставів
  • Гірський масив Ґєвонт

    Татранський гірський масив Ґєвонт, який розташований на південь від міста-курорту Закопане складається з трьох основних вершин: Малий Ґєвонт (Maly Giewont — 1728 м), Великий Ґєвонт (Wielki Giewont — 1895 м) та Довгий Ґєвонт (Dlugi Giewont — 1867 м). Великий Ґєвонт відділяється від Довгого глибокою ущелиною. Якщо дивитися на цей гірський масив зі сторони Закопаного, то його форма нагадує сплячого лицаря голову якого утворює Великий Ґєвонт, а тулуб — Довгий Ґєвонт. За однією зі закопанських легенд, в цих горах є печера, де сплять лицарі короля Болеслава Сміливого, які прокинуться тоді, коли Польща буде у небезпеці. В іншій легенді розповідається, що у цій печері живе монах, який охороняє заховані тут незліченні скарби. Не зважаючи на те, що в розповідях згадується таємнича печера, по сьогоднішній день ще нікому не вдалося знайти вхід до неї. Від Закопаного на Ґєвонт можна дістатися трьома маршрутами: від Кузниць через Халю Кондратову (тривалість походу 2,5 год); зі Стронжинської долини (тривалість походу 2-2,5 год); з вершини Каспрови Вєрх — найлегший з маршрутів (тривалість походу 2 год).
    Адреса: на південь від міста
  • Ґонсєніцова долина

    Назва долини пов'язана з прізвищем її перших власників з родини Ґонсєніців. Раніше вона інтенсивно використовувалася для випасання овець. У письмових згадках XVII століття ця територія також носить назву Ставкової долини та долини Семи озер. У цій гірській місцевості розташована велика кількість відомих татранських озер, серед яких: Літворове, Чорний став, Куртовєц, Мокра яма, Самотняк, Ґонсєніцові стави та інші. Від Ґонсєніцової долини розпочинається велика кількість туристичних маршрутів польськими та словацькими Татрами.
    Адреса: на південь від міста
  • Гора Каспрови Вєрх

    Одна з найпопулярніших серед туристів вершин до яких можна добратися зі Закопаного. Вона розташована на польсько-словацькому кордоні, а її висота становить 1987 м над рівнем моря. У 1936 році на вершину проведено канатну дорогу, яка з тих пір неодноразово вдосконалювалась (останній раз у 2008 році). На Каспрови Вєрх здійснювали підйом відомі поляки, зокрема папа Римський Іван Павло II (у 1997 році), президенти Польщі Лех Валенса (у 1992 році) і Александр Квасневський (у 1996 році). Взимку вершина популярна серед любителів гірськолижного спорту.
    Адреса: на південь від міста
  • Єврейський цвинтар

    Єврейське кладовище в Закопаному було відкрите 27 грудня 1931 року і розташоване на вершині Бахлєдський Вєрх. Територія на якій розміщені поховання досить невелика і складає всього 0,08 га. До початку Другої світової війни на цвинтарі були поховані десятки людей єврейського походження, але у 1941 році він був сильно зруйнований нацистами. До нашого часу збереглися лише декілька кам'яних плит за якими можна ідентифікувати старі могили.
    Адреса: вершина Бахлєдський Вєрх
  • Костел Богородиці Ченстоховської

    Найстаріша дерев'яна пам'ятка сакральної архітектури у Закопаному, яка була побудована у 1847 році. Зведення храму відбувалося завдяки меценатській підтримці заможної мешканки Закопаного Климентини Хомолацсової. У 1850-1851 роках за ініціативи першого закопанського парафіяльного священика, о. Столярчика до костелу була прибудована вежа. Храм розташований на туристичному шляху дерев'яної архітектури Малопольщі.
    Адреса: ul. Kościeliska
  • Костел Святої Родини

    Це найстаріший мурований римо-католицький храм у Закопаному. Початкові підвалини сакральної споруди заклав перший церковний проповідник у місті-курорті отець Юзей Столярчик. Костел Святої Родини будували досить довго, з 1879 по 1896 рік за кошти парафіян та місцевого мецената Владислава Замойського. Проект споруди у неороманському стилі виконав архітектор Юзей Піус Дзєконський. Зі західної сторони до храму прибудована вежа, а поблизу будівлі розміщені три каплиці. Інтер'єри костелу оздоблені елементами, які представляють собою поєднання неороманського і так званого закопанського стилів. 7 червня 1997 року костел Святої Родини відвідав папа Іван Павло ІІ і провів тут зустріч з дітьми, які приступали до першого причастя.
    Адреса: ul. Krupówki, 1 a
  • Раптавицька печера

    Розташована приблизно за 5 км від міста Закопане та за 4,4 км від селища Косцєліско. Вхід до Раптавицької печери розміщений на відносній висоті близько 180 м від русла Косцєлицького потоку (1146 м над рівнем моря). Довжина печери складає близько 150 м і відвідувати її можна без супроводу провідника. Вперше описав і дослідив печеру польський економіст, історик, природоохоронець зі Львова Ян Ґвалберт Павліковський у 1887 році.
    Адреса: Косцєліцька долина, на південний захід від міста
  • Цвинтар заслужених

    Старе кладовище у Закопаному було засновано в першій половині XIX століття і раніше воно називалося "Цвинтарем на Пенськовому Бжиску". Його назва походить від імені Яна Пенкса, який подарував місту ділянку землі для будівництва кладовища та діалектного слова мешканців польських Татр "brzyzek", яке означає словосполучення "урочище над потоком". На території кладовища розміщено понад 500 поховань, серед яких близько половини складають могили відомих історичних особистостей (письменник В. Оркан, драматург К. Пшерва-Тетмаєр, краєзнавець Т. Халубінський, ґуральський поет Я. Кшептовський, поет і прозаїк К. Макушинський, спортсменка Є. Марусажувна та інші). Некрополь оточений високою кам'яною стіною. Багато надмогильних пам'ятників були виготовлені в майстерні відомого польського скульптора Владислава Гасіора.
    Адреса: ul. Kościeliska