Lwow, Leopolis, Lemberg... Середньовічні вузенькі вулички, мокра бруківка, величне склепіння Домініканського собору, шпиль Катедри... Найчастіше саме такі образи малює уява при згадці про Львів. Але все це “тіло” міста, а його “душа” – це львів’яни. Львів’яни, які закохуються й розчаровуються, сміються й плачуть, зустрічаються та розлучаються, п’ють каву та носять величезні торби з ринку, – живуть тут і зараз. Цікаво спостерігати за життям людей в антуражі старовинного міста, а якщо спостерігати за ним крізь отвір об’єктиву – це надцікаво, адже кожна мить дарує безліч сюжетів, що більше не повторяться. Проте її встигає спіймати швидкий погляд талановитого фотографа.

Олена Пліщенко – мисливець за такими сюжетами.

Фотографією Олена захоплюється з дитинства. Свого часу, як безліч підлітків, фотографувала “Зенітом” та “Смєною” і проявляла плівки власноруч, забарикадувавшись у ванній кімнаті. Навіть зараз, коли у її розпорядженні є дзеркальна фотокамера,  вона не нехтує плівкою та камерою класу PowerShot, адже вважає, що фотографує не фотоапарат, а фотограф, та підтверджує цю сентенцію на практиці. Близько третини фотографій експозиції зроблені простою цифровою “мильничкою”. Проте кожен кадр вартий уваги, кожен сюжет неповторний та щирий, адже це не постановочне фото. «Я займаюся комерційною зйомкою, - каже Олена, - проте ніколи не кину стріт-фото, адже це для душі, фотографувати людей – захоплююче заняття».

Отож… Посміхніться, Вас знімає неприхована камера!