Перший давньоруський замок, зведений на цих теренах, датується IX-X ст. Кажуть, що у тодішній кам'яній церкві був поховний князь Василько — за документальними джерелами, перший власник Теребовлі, основоположник замку. Отже, муровану фортецю для оборони міста споруджено у 1360 р. (за іншими даними — 1366 р.). Після кількох татарських навал уже в 1534 р. споруду було тотально реконструйовано й укріплено. Найбільш важким для фортифікаціної споруди видався період 1605-1625 рр., коли татари її штурмували 15 разів.

Новий замок був завершений у 1632 р. — власне його руїни (оборонні вежі, мури) збереглися до сьогодні. Основа замку еліпсоподібна. Його стіни сягали 4-5 м, а висота — 18 м. Цікавим є те, що вхід до замку був розташований 3 м над рівнем землі. Сам замок від 1688 р., коли турки здобули місто, втрачає своє оборонне значення. З часом тут розміщувалися казарми, потім стіни замку використовуються для будівництва доріг. Лише у 1895 р. здійснено впорядкування території.
Тут розкопано поховання XVI ст. Також Теребовлянський замок має свої підземелля та льохи, — оповідають моторошні історії, пов'язані зі скарбами, що були там заховані...

Дерева парку обабіч головної споруди насаджені у XIX ст. Слід також згадати популярну історію, пов'язану з замком: під час польсько-турецької війни у 1675 р. від турецької облоги фортецю врятувала жінка: дружина місцевого коменданта Софія (насправді — Анна Дороті фон Фрезен) не дозволила здатися теребовлянам, сама виходила на мури і втримала замок до приходу королівської підмоги. Не забули подвигу Софії мешканці Теребовлі: у XVIII ст. біля замкових мурів зведено пам'ятник жінці, який втримався до 1829 р. Кам'яну стелу біля замку поставили лише у 1886 р. З часом, у 1900 р., тут постала скульптура, яка щезла під час Другої світової війни. Пам'ятник повністю відновлено вже у 2012 р.

Тернопільська область
Теребовлянський район
м. Теребовля
вул. Підзамче