Для глядача театр відкрився 4 жовтня 1900 р. прем'єрою опери В. Желенського "Янек" (лірична драма про життя карпатських верховинців). Головну партію виконував український тенор О. Мишуга. В урочистому відкритті взяли участь художник Г. Семирадський, письменник Г. Сенкевич, композитор І. Падеревський, також делегації з різних європейських театрів. Будинок театру — "візитна картка" Львова, одна з кращих театральних споруд Європи. Сьогодні тут працюють понад 40 солістів, балетна трупа (60 артистів), хор (60 виконавців), симфонічний оркестр (90 музикантів). Зараз у репертуарі театру 22 опери, 3 оперети та близько 20 балетних вистав. Всі опери йдуть мовою оригіналу (італійською, французькою, російською, польською). Для зручності глядачів над сценою розміщене табло з рухомим рядком, що подає переклад змісту вистави українською мовою.
У театрі проводиться міжнародний Фестиваль оперного мистецтва ім. С. Крушельницької.

Відкритий 28 березня 1842 р. комедією польського драматурга О. Фредра. Граф С. Скарбек (за рахунок якого театр був збудований) після смерті будинок заповів місту. У 1900-1939 рр. тут була філармонія, а згодом — кінотеатр. Лише з 1944 р. у приміщенні працює трупа театру імені Марії Заньковецької (утворена як Український національний театр у 1917 р. за наказом М. Грушевського, Президента Центральної Ради). Свого часу до трупи належали Марія Заньковецька і Панас Саксаганський. В січні 2002 р. театр одержав свій теперішній статус. Зараз театр має досить великий репертуар, який постійно поновлюється новими виставами; серед працівників театру є багато Народних і Заслужених артистів України.

Заснований 1990 р. режисером Я. Федоришином та групою молодих акторів з різних міст України.
У виставах театру поєднуються традиції психологічного театру та сучасні мистецькі форми, українська і світова драматургія. В репертуарі театру — А. Стрінберг, А. Чехов, Л. Піранделло, Г. Пінтер, Ю. Шевчук, Леся Українка, Л. Шепард, Б.-М. Кольтес, Дж. Байрон, О. Уальд, авторські сценарії Я. Федоришина. Окрім традиційних, в репертуарі театру цікавими є вуличні вистави ("Глорія", "Святе та грішне", "Йов", "Вишневий сад"), які чарують акторською грою, різманітними ефектами, неповторною атмосферою, заставляють глядача задуматися над тим прекрасним, що існує в нас і поза нами.
На базі театру заснований Міжнародний театральний фестиваль "Золотий лев".

Створений 1988 р. В. Кучинським та групою молодих акторів, котрі відчули потребу "...вернутися ... до себе, ... сказати щось нове". Театр першим здійснив сценічні постановки діалогів Г. Сковороди, Платона, поезій В. Стуса і драматичних поем Л. Костенко. Критики називають цей колектив унікальним театральним явищем, адже він повернув українській сцені інтелектуальний престиж, створив свою методологічну школу і поєднав багатогранну сценічну практику з процесом пізнання Людини.

"Католицький дім" було збудовано у 1911 р. за проектом архітекторів З. Кендзєрського та А. Опольського. У міжвоєний період тут деякий час функціонував Малий міський театр, де ставилися камерні п'єси, а після війни — Театр музичної комедії. З утворенням Прикарпатського військового округу (1946 р.), споруда перейшла до його Театру російської драми, а Театр музичної комедії переїхав до Одеси.
Сучасний Львівський драматичний театр імені Лесі Українки був заснований у Києві як Всеукраїнський театр Червоної Армії у 1931 р. Оснивним завданням колективу було сприяння всебічному культурному та політичному розвитку командирів, політпрацівників та солдат.
Сьогодні в репертуарі театру — вистави різних жанрів для дорослих ("Лісова пісня" Лесі Українки, "Сорочинський ярмарок" М. Гоголя, "Мати-наймичка" Т. Шевченка, "Москаль-чарівник" І. Котляревського, "Приборкання норовливої" В. Шекспіра, "Black comedy" П. Шеффера та ін.) та дітей ("Пригоди невгамовного Зайчика та Червоної Шапочки" Л. Колосович, "Дорога до Вифлеєму" С. Ковальова, "Котигорошко" за мотивами української народної казки, "Великі подвиги маленького Ріккі-Тіккі-Таві" Р. Кіплінга).

Знаходиться у колишньому римо-католицькому костелі св. Марії Магдалени (XVII ст.). У 1932 р. тут було встановлено виготовлений у Чехії орган, найбільший на території України. В радянський період у будинку певний час був навіть спортивний зал, а в 1960-х рр. будівлю пристосовано під органний зал Львівської консерваторії ім. М. Лисенка. Тепер Будинок органної та камерної музики веде різножанрову концертну діяльність. Окрім цього, з 1998 р. тут відбуваються римо-католицькі богослужіння.

Знаходиться в чудовому сецесійному будинку, збудованому у 1907 р. для Музичного товариства Галичини. Оркестр філармонії був заснований 1933 р. А. Солтісом, статус державної філармонія отримала 1939 р., а від 1944 р. постійно здійснює концертну діяльність. На її сцені виступали найвідоміші музиканти світу: С. Крушельницька, О. Мишуга, Р. Штраус, Г. Малер, Б. Барток, А. Рубінштейн, Ф. Бузоні, М. Лонг, В. Ландовска, П. Казальс, у другій половині ХХ ст. — С. Ріхтер, Р. Керер, Л. Коган, Д. Ойстрах, Л. Ісакадзе, Б. Руденко, В. Горностаєва, Н. Гутман, Ю. Башмет та інші.
На сьогодні львівська філармонія — один з провідних концертних закладів України, що популяризує найкращі взірці музичного мистецтва — міжнародні фестивалі, цикли концертів-монографій, концерти за участю юних музикантів, тематичні програми для учнів середніх шкіл тощо.

Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка — вищий навчальний заклад у Львові, заснований 1853 р. на базі музичної школи, відкритої галицьким музичним товариством "Союз співацьких і музичних товариств". У 2007 р. заклад отримав теперішню назву. Музична академія використовує колишній будинок Технологічного інституту (професійної установи для промисловців і ремісників), збудований у 1907—1909 рр. архітектором Тадеушем Обмінським (архітектурне бюро Івана Левинського). Будинок зведено у стилі модерн.

Серед випускників консерваторії: Соломія Крушельницька, Михайло Коссак, Мирослав Скорик, Євген Станкович, Володимир Івасюк, Володимир Цісик (батько Квітки Цісик), Оксана Білозір, учасники "Пікардійської терції", Руслана Лижичко, Олександр Пономарьов (навчався певний час), Тарас Чубай та багато інших.