Пам'ятка зведена за взірцем дрезденського придворного костелу протягом 1761-1779 рр. (проект А. Мошинського). Спершу костел належав вінцентинам, які мешкали у прилеглому монастирі. Після закриття у XVIII ст. храм був парафіяльним. У радянський час це був склад. З 1989 р. став римо-католицьким.
Одна з найчудесніших пам'яток Західної України багата як екстер'єрним оформленням (скульптури, вази), так і всередині (дерев'яно-мармурові вівтарі (1779), ліпнина).
Поряд — старий цвинтар з кількома скульптурами.

На місці дерев'яного кам'яний замок збудовано у др. пол. XVI ст. (з 1550 р.) на правому березі річки Серету. Тодішньою власницею Микулинців була Анна Йорданова зі Синявських. Довжина стіни квадратної в основі споруди — 75 м, а ширина оборонних мурів — 2 м. Фортеця має три вежі, дві з яких (з протилежних боків) були в'їзними, навколо були рови з водою. На подвір'ї було розміщено житлові приміщення, колодязь. Були тут й підземелля — льохи й ходи.
Замок сильно пошкоджено під час війни 1648-1657 рр., але було відбудовано. Найбільших втрат твердиня зазнала у 1675 (1672) р., коли під стіни прийшли турки — постраждали не тільки стіни — відбулася груба розправа з оборонцями замку. Тоді ж ворогами було підірвано одну, четверту вежу.
Вже у XVIII ст. фортеця занепадає. На початку ХІХ ст. короткий час тут діяла суконна фабрика.
Кін. ХІХ — поч. ХХ ст. згадується хіба що у легенді про доньку замкового коваля, яка народила позашлюбне дитя і, не витримавши докорів батьків, померла: кажуть, її привид ще довго зазирав у вікна замку.
Сьогодні замок потребує глобальної реставрації.

Архітектурну пам'ятку зведено у кінці XVIII ст. на кошт Людвіки Потоцької (архітектор — А. Мошинський) та суттєво реконструйовано новим господарем Яном Конопкою у 1860-х рр. Останньою власницею була графиня Рей з роду Конопок. На фасаді — чотири атланти, які зроблено з дерева. Розкішний інтер'єр вирізнявся розписами у відповідному стилі (не збереглися).
Сьогодні у приміщенні розміщена бальнеологічна лікарня, історія якої почалася ще за часів Конопки: протягом кількох десятиліть тут не лише лікувалися, а й просто розважалися вельможі того часу. Однак курорт не витримав конкуренції і на довший час був зачинений у 1914 р.
Навколо споруди розташовано прекрасний дендропарк площею 7 га, який, однак, перебуває у запущеному стані. Тут ростуть три 200-літні ясени.