Миколаїв

На відміну від більшості інших міст Львівщини Миколаїв чітко знає свій день — 20 лютого 1570 р. Засновник міста — шляхтич Миколай Тарло, який був секретарем польського короля Сигізмунда Августа та дроговизьким старостою. На честь фундатора місто одержало назву Миколаїв.

Згідно з королівським привілеєм у Миколаєві двічі на рік проводилися ярмарки, а раз на тиждень — базари. У кінці XVI ст. були цехи гончарів, шевців, пекарів, різників. У 1773 р. Дроговизьке староство, в яке входили Миколаїв і 9 сіл, що були розташовані навколо, внесено в розпис державних маєтків.

У 1820 р. це староство купив польський граф Станіслав Скарбек. Він став фактичним господарем Миколаєва.

Тепер жителі міста мусили платити як державні податки, так і платежі на користь графа за те, що користувалися землею, пасовищами, пасіками. Жителі передмістя мали виконувати панщину. Скарбек був одним з найбагатших людей в Австрійській імперії. У затишному місці поміж Дроговижем і Демнею він збудував палац за проектом його австрійської резиденції у містечку Нусдорф. У 1840 р. на території палацу Станіслав Скарбек заснував "Доброчинний інститут для сиріт та убогих".

Зараз ці забудови становлять окрему місцевість під назвою Заклад, і розташовані за 2,5 км на північ від Дроговижа. Його просторове архітектурне рішення нагадує палацовий ансамбль.

У Миколаєві народився популярний свого часу польський письменник і журналіст Валерій Лозинський (Waleri Lozinski, 1837-1861). Валерій вчився у Самбірській гімназії. У 1855 р. виїхав до Львова, де і провів решту життя. Завдяки підтримці свого родича, відомого історика Кароля Шайнохи, знайшов роботу у редакціях львівських часописів, де публіковав свої статті на історичну тематику. Однак, найбільшу славу йому принесли повісті. Написані у стилі шляхетської "гавенди" Szliachcic chodaczkowy i Szaraczek i karmazyn дали чудовий образ щоденного життя дрібної галицької шляхти. Його найбільш відомі повісті — Czarny Matwij i багаторазово перевиданий Zaklety dwor. Валерій Лозинський, уславлений своїми численними романами і авантюрами, помер від ран, отриманих у поєдинку шаблями за честь дами.

Перед початком Першої Світової війни австрійці проводять будівництво укріплень по лінії Розділ–Верин–Миколаїв–Дроговиж. Будівництво фортеці в околицях Миколаєва, яка мала прикривати дороги на Карпати було припинено після того, як інформацію про це отримала російська розвідка. В останніх числах серпня 1914 р. на території Миколаївщини розпочались запеклі бої. Спроби австрійців утримати Миколаїв у своїх руках закінчились поразкою. У запеклих боях на австрійсько-російському фронті брав участь легіон Українських Січових Стрільців.

У 1940-1950-х рр. було збудовано Миколаївський цементний завод. Цьому сприяли багаті поклади піску, вапняку та глини.

За переписом 2001 року населення міста — 14 800 тис. осіб. Площа — 5 км2.
Миколаїв знаходиться на відстані 3 км до залізничної станції Миколаїв—Дністровський на лінії Львів—Стрий.
Відстань до областного центру — 40 км автошляхами, залізницею — 45 км.

Варто відвідати:
  • Церква cв. Миколая, архиєпископа Мирликійського (1848-1874)
  • Церква cв. Архангела Михаїла (1860)
  • Костел cв. Миколая (1607-1636)
  • Грот Прийма
Природні пам'ятки:
  • Дендрарій "Радів" — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Миколаївського району Львівської області, при східній околиці міста Миколаїв (колишній присілок Радів, тепер вул. Шевченка). Площа 3,4. Статус надано з метою збереження насаджень 200 цінних порід дерев і чагарників.
Важлива інформація:
Код для міжміського зв'язку 03241
Телефонна довідка (032) 991-09-11

СлужбаАдресаТелефон
Швидка медична допомога 103
Центральна районна лікарнявул. І. Мазепа, 115-00-03
Міська радавул. Шептицького, 825-12-71
Відділ культури і туризму РДАпл. Ринок, 245-18-73
Автостанціявул. Болоня5-12-76
Поштавул. П. Чайковського, 185-16-08
Укртелекомвул. П. Чайковського, 185-18-54
 
Фотогалерея
 Панорама міста  Панорама міста  Дот часів Першої світової війни  Кіркут (єврейський цвинтар)  Кіркут (єврейський цвинтар)  Костел св. Миколая (1607-1636)  Міська забудова (середина ХІХ ст.), тепер - Управління державного казначейства  Церква св. Миколая, архиєпископа Мирлікійського (1848-1874)  Будинок міської ради з гербом міста на фасаді  Печери на околиці Миколаєва, укріплені австрійською владою на поч. ХХ ст. для військових потреб  Печери на околиці Миколаєва, укріплені австрійською владою на поч. ХХ ст. для військових потреб  Печери на околиці Миколаєва, укріплені австрійською владою на поч. ХХ ст. для військових потреб  Печери на околиці Миколаєва, укріплені австрійською владою на поч. ХХ ст. для військових потреб  Каплиця-писанка на горі біля Миколаєва  Пам'ятний хрест на місці, де загинув ідеолог ОУН Михайло Палідович-Карпатський  Панорама міста  Каплиця-писанка на горі біля Миколаєва  Каплиця-писанка на горі біля Миколаєва  Панорама міста
Садиби, приватні помешкання
Музеї
Варто відвідати