Белз

Белз — це одне з найстаріших та одне з найменших міст України. Колись він був столицею удільного князівства, адміністративним центром воєводства Речі Посполитої, центром белзького напрямку хасидизму... Коротше кажучи, Белз був потужним та важливим населеним пунктом.

Та зараз у місті проживає всього-навсього дві з половиною тисячі осіб. І хоча на початку 2000-х років місто разом з околицями стало Державним історико-культурним заповідником "Княжий Белз", на туристичну Меку воно поки що не перетворилося.

Є різні версії походження назви міста. За однією з них старослов’янське слово „белз” означає болотисту місцевість. Ще його пов’язують зі словом "бълизь", що означає "галявина посеред темного лісу". Є версія кельтського походження поселення (сліди кельтської культури на території Прикарпаття були знайдені на початку минулого століття). За нею „белз” означає потік, воду. Всі ці версії в певній мірі відповідають дійсності, адже передають особливості природного розташування міста, навколо якого є і ліси, і болота, і численні водні артерії.

Добре укріплене руське городище, що входило до переліку так званих Червенських городів, існувало щонайменше від Х століття. У 1241 році Белз став жертвою татарської навали — місто було спалене і мешканці убиті. З татарськими навалами пов'язана історія чудодійного образу Чорної Мадонни, відомої тепер більше як образ Матері Божої Ченстоховської. Ікона зберігалася у замковій каплиці Белза і дивом уціліла під час пожежі. Характерна подвійна риска на обличчі Марії є, за легендою, слідом від удару татарської шаблі. Каплицю відбудували і образ оберігав Белз від різних напастей.

За легендою, ікону намалював у Єрусалимі сам Євангеліст Лука на стільниці столу, зробленогo руками святого Йосипа. Перевезена згодом до Константинополя, ікона понад 500 років була скарбом візантійських імператорів. Щодо того, як ікона опинилась у Белзі, існує кілька версій.

 Історія та легенди Ікони Белзької (Ченстоховської) Матері Божої:

 Варто відвідати:
Фотогалерея
 Церковь Св. Параскевы (XVII в.)  Колокольня церкви Св. Параскевы (ХІХ в.)  Остатки монастыря доминиканок, монастырские келии (1743)  Комплекс монастыря доминиканок (XVII-XVIII вв.)  Комплекс монастыря доминиканок (XVII-XVIII вв.)  Костел Св. Николая (1653, сегодня - церковь Сослания Св. Духа)  Остатки костела доминиканцев (сер. XVI в.)  Ратуша (в прошлом - келии монастыря доминиканцев, ХVII в.)  Колокольня монастыря доминиканцев (ХVIIІ в.)  Молитвенный дом еврейского Товарищества "Ишре Лев" (1910, восстановлен в 1930-х гг.)  Окопище - место, где когда-то было расположено еврейское кладбище  Арианская башня (1606)  Костел Пресвятой Богородицы (1926 г., сегодня - церковь Св. Николая)  Костел Пресвятой Богородицы (1926 г., сегодня - церковь Св. Николая)  Часовня Св. Валентина (1935)  Копия Ченстоховской Матери Божьей в часовне Св. Валентина  Фигура Св. Винсента (XVIII в.)  Фигура Св. Винсента (XVIII в.)  Городская застройка (кон. ХІХ - нач. ХХ в.)  Памятник в честь 950-летия города (1980)

Музеи
Достопримечательности